К а п е л а н с т в о . i n f o
Інформаційний портал капеланського служіння
Львівська архиєпархія
Українська Греко-Католицька Церква
о. Михайло Білецький
Улюблена пісня, улюблене місце відпочинку, кохана людина…
24 Вересня
о. Михайло Білецький

Улюблена пісня, улюблене місце відпочинку, кохана людина… Усі ми, щось цінуємо, когось любимо, принаймні пробуємо, вчимося це робити. Улюблені речі, чи дорогі серцю люди, обдаровані особливою пошаною, турботою, увагою з нашого боку. До цієї категорії привілейоване ставлення…

Добра Новина, яку чуємо сьогодні: «Бог бо так полюбив світ…»(!) Що для Творця знаходиться в категорії «улюблене»? Хто Його любимчики??? Ми, Його творіння… Наскільки сильно Він любить? – «Бог бо так полюбив світ, що дав Сина свого єдинородного, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, але жив життям вічним». Улюбленими речима хочемо користуватися якомога довше, дорогим нашому серцю людям бажаємо міцного здоров’я та довгих років життя… - Бог бажає нам життя вічного!..

Вибір Бога є дивним, незрозумілим, непрактичним (міркуючи по-людськи). У ставленні до свого творіння Він подібний до водія, який вже багато років ледве не щодня, витрачаючи великі кошти, ремонтує своє стареньке, примхливе, але улюблене авто… На нас впав вибір Божого серця! І це не змінно, це шалено!!!!!!!!.. «Бог бо так полюбив світ, що дав Сина свого єдинородного…»… Це по-людськи до безумства, бо взаємності часто нема, бо замість взаємності – зневага, нарікання, байдужість… Його життєві інвестиції, таланти, дарунки не раз відкидаються, закопуються нами-любимчиками, як заважкі, незрозумілі, непотрібні…Згадалась гумореска Павла Глазового:

Одного сонячного дня

В болото впало чортеня.

Довгенько борсалось, крутилось,

Було б, дурненьке, утопилось,

Та йшов хороший чоловік,

Він чортеня схопив за вухо

І викинув на інший бік,

Туди, де зелено і сухо.

І раптом чує дикий крик:

— За що ти б'єш мою дитину? —

Чортиця вибігла з-за тину,

Взяла суху очеретину

Та чоловіка в око — штрик!

Мораль правдива — не морока,

Сама лягає під перо:

Як захотів позбутись ока,

Зроби невдячному добро.

Так, це про нас. Вередливі, примхливі, жорстокі, байдужі… улюбленці Божі. Якщо вглибитися, це дивно до сліз. А Бог не перестає усміхатися новим днем, сонцем, не перестає дарувати можливості, не втомлюється чекати і сподіватися, Він вірить в нас. Чи вистачить нам життя, щоб збагнути це, побачити, зауважити???

Капеланство.info

 

 

Повернутись назад

© 2014-2017 "Капеланство.info" - інформаційний портал пасторального та соціального служіння капеланів Львівської архиєпархії УГКЦ.

Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на www.kapelanstvo.info

E-mail редакції: office@kapelanstvo.com.ua
Тел: +38 (067) 671 42 16