Євангеліє від Луки 24, 36-53.

36. В той час, коли Ісус воскрес із мертвих, став посеред своїх учнів і до них каже:

– Мир вам!

37. Вони, налякані і у великім страсі, думали, що духа бачать. 38. Та він сказав їм:

– Чого стривожились ? Чого сумніви постають у серцях ваших? 39. Гляньте на мої руки й ноги: та це ж я! Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я маю.

40. Сказавши це, він показав їм руки й ноги. 41. А як вони з радощів іще не йняли йому віри й дивувались, він сказав:

– Чи не маєте тут чого їсти?

42. Вони подали йому кусень печеної риби і крижку меду. 43. Він узяв їх і їв перед ними.

44. Потім до них промовив:

– Це слова, що я, бувши ще з вами, сказав вам: треба щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея в пророків та у псалмах.

45. Тоді він відкрив їм розум, щоб розуміли Писання, 46. і до них мовив:

– Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих, 47. і щоб у його ім’я проповідувалось покаяння та відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму. 48. Ви – свідки того. 49. Я вам зішлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетесь силою з висоти.

50. Тоді він вивів їх до Витанії і, знявши руки, благословив їх. 51. А як він благословив їх, віддалився від них і став возноситися на небо. 52. Вони ж, поклонившися йому, вернулися з великою радістю в Єрусалим 53. і пробували ввесь час у храмі, славлячи та хвалячи Бога.