“Празнує днесь вселенна зачаття Анни, що сталося від Бога, бо вона породила понад усяке слово ту, що родила Слово” – співає нині Христова Церква, яка з найдавніших віків (на Сході – з п’ятого століття, на Заході – з дванадцятого) окремою службою возвеличила Зачаття Пресвятої і Преблагословенної Діви Марії. У 1854 р. папа Пій IX оголосив догмат про Непорочне Зачаття Пресвятої Богородиці.

До пророка Єремії Господь сказав: “Перш, ніж я уклав тебе в утробі, я знав тебе; і перш ніж ти вийшов з лона, освятив я тебе; пророком для народів я тебе призначив” (Єр. 1, 5). Архангел Гавриїл про святого Йоана Предтечу благовістив, що він “сповниться Духом святим вже з лона матері своєї” (Лк. 1, 15). Та наскільки більше освятив Господь ту, яка є не пророком, не предтечею, а має стати Матір’ю Його Сина, Христа, Спасителя і Бога.

Святий Вернард каже, що якщо б Марія попросила про спасіння грішника, котрий кається, а всі ангели й ціле небо хотіло б, щоб він ішов до пекла, молитва Марії мусить бути вислухана. Син Божий не відмовить своїй Матері. Інший святий каже, що не можливо таке, аби той, хто прибігає до Марії, і Вона його прийме, не був спасенний! “Хто буде спасенний? – питає святий Діонісій. – Той, за яким стоїть Пресвята Богородиця!”

__________

І. Я. Луцик, “Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013

Джерело: https://calendar.dyvensvit.org/#20191222&vita