«І зрадіє ваше серце, і ніхто ваших радощів від вас не відбере» (Ів. 16, 22)
Дорогі у Христі брати і сестри!
Слава Ісусу Христу!
Уривок з Євангелія від Івана, який сьогодні маємо до роздумів, сповнений великим оптимізмом Христового слова. Ісус розповідає своїм учням про те, що буде: «Ще трохи, і ви не побачите мене більше, і знову ще трохи, — і побачите мене: я бо йду до Отця» (Ів. 16, 16). Проте вони до кінця не розуміли ці слова. Що це означає? А чи готові ми почути, що до нас мовить Господь? Коли ми разом єднаємося у спільній молитві, то із глибини свого серця взиваємо до Бога, із світлими і чистими думками звертаємося до Нього. І в сьогоднішньому Євангельському читанні Ісус Христос немовби заспокоює всіх нас, відповідаючи на наші прохання і благання: «Істинно, істинно кажу вам: Чого б ви тільки попросили в Отця, — він дасть вам у моє ім’я» (Ів. 16, 23). Звісно, що кожен з нас має свої особисті потреби, з якими він звертається до Бога, але всі ми кожного дня безустанно звертаємося до Нього з найважливішим проханням – щоб якнайшвидше настала наша перемога над ворогами, а в Україні запанував справедливий мир. Щоденно ми молимося також і за наших Захисників і Захисниць, а також за їхні сім’ї і родини. Щоб милостивий Господь оберігав наших Воїнів, провадив їх дорогою світла, зміцнював їхню відвагу та мужність.
Сьогодні Ісус Христос запевняє нас у тому, що після смутку обов’язково настане велика радість: «Журитиметесь, але журба ваша у радощі обернеться» (Ів. 16, 20). Дорогі брати і сестри, щоденно молімося… Щиро молімося… «Моліться без перерви. За все дякуйте», – навчає нас апостол Павло. Молімося за матерів, які чекають повернення своїх синів додому. Нехай ця невимовна біль, яку відчувають родини наших Захисників, обернеться в радість. Нехай і наші терпіння обернуться в радість. Господь прагне, щоб цей час випробувань ми пройшли гідно, зустрівши радісно світанок Перемоги. Проживаймо цей час у жертовній любові, але також з надією на Бога. Адже Бог є Той, Який переміг смерть. Просімо у Нього сили пережити всі ці труднощі. Ніколи не опускаймо руки, бо з нами Бог.
о. Андрій Сіданич, заступник настоятеля Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла
