24 лютого в УГКЦ проголошено Всецерковним днем посту і молитви. Також сьогодні у храмах триває 12-годинний молитовний марафон. Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав Шевчук закликав молитися і постити за справедливий мир, за Перемогу нашого українського народу. Про незламність духу українського народу, про велику силу спільної молитви та про акценти сьогоднішнього Євангельського слова розмірковує священник Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла отець Андрій Кобилюх:
«24 лютого 2022 року, о 4:40, усі ми з вами прокинулися від сирен і вибухів, які гучно лунали в усіх наших містах, а особливо в столиці, на сході та півдні. Два роки незламності та стійкості! Ми, як українська нація, маємо пам’ятати, що наша незламність триває вже впродовж 10 років. Адже 20 лютого 2014 року розпочалася окупація Криму, але, якщо заглянути вглиб історії, то наша боротьба триває вже довгих 400 років. Чотири століття незламності українського народу проти могутнього зла, яке постійно хоче вкрасти нашу з вами Незалежність. Інколи зло, на жаль, має настільки велику силу, яка змушує людину опускати руки і зневірюватися. Проте, у сьогоднішньому Євангельському уривку Ісус Христос запевняє нас у тому, що молитва має велику силу. Завдяки молитві ставалися великі чуда. До прикладу можемо пригадати вихід ізраїльського народу з єгипетської неволі. Бог завжди був з ізраїльським народом, який вів війну проти набагато більшого суперника.
Дорогі у Христі брати і сестри! Бог чує наші молитви. Бог не покинув нас. Господь зробив велике чудо – Україна за три доби не впала! У сьогоднішньому Євангельському читанні чуємо: «А Бог хіба не оборонить своїх вибраних, які до нього день і ніч голосять, і чи баритиметься до них?» (Лк. 18, 7). А одним рядком нижче чуємо запевнення від самого Ісуса Христа: «Оборонить їх негайно» (Лк. 18, 8). Тому сьогодні ми молимося і постимо заради кожного Захисника та Захисниці. Сьогодні молимося і постимо заради кожної осиротілої дитини, батько якої віддав своє життя за Незалежність України, заради матері, яка плаче за своїм загиблим сином.
Сьогодні на весь український народ дивиться цілий світ. Багато хто ще й досі не може зрозуміти, а звідки у нас така сила і жага до життя? Цю силу і жагу дають наші попередники, які боролися за Незалежність і волю, сучасні Воїни, волонтери та люди доброї волі. Кожного дня ми маємо пам’ятати Захисників і Захисниць, які віддали своє життя за волю і Незалежність. Кожного дня згадуйте їх у спільній сімейній молитві, адже таким чином ми маємо змогу подякувати їм за велику жертву і любов до своєї Батьківщини. Сьогодні щиро молімося так, як молилися святі українського народу, мученики та ісповідники. Вони страждали, проте не втрачали своєї віри у Бога. Просімо у Господа сили і духу не опускати свої руки навіть тоді, коли нам дуже важко. Щодня борімося і перемагаймо! Хай прикладом для нас стане маленький Давид, який боровся і переміг великого Голіафа. Дай нам, Боже, таку силу, яку мав Давид».
