Сьогоднішнє євангельське читання розповідає нам про чергове чудо Ісуса Христа – оздоровлення гадаринських біснуватих. Цю подію описує євангелист Матей. «Коли ж він прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли його два біснуваті, що вийшли з гробниць, але такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою» (Мт. 8, 28). Перше – Ісус приходить до людей, які були поганами, які, можливо, і знали про Нього, але не сприймали Його проповіді про Добру Новину. Ці люди жили багатобожжям, іншими якимось матеріальними речами. І ось Ісус Христос виходить з цього місця, де Його радо приймають, і йде туди, де про Нього ніхто не знає. Друге – на своєму шляху Він зустрічає двох біснуватих, які були суттєвою проблемою для міста, адже не давали спокійно жити тамтешнім людям. Ніхто не міг ходити дорогою, по якій ходили ці біснуваті. І ось Ісус робить велике чудо – виганяє з них бісів, рятуючи тим самим ціле місто. Біси попросили, щоб послав їх у стадо свиней. І вийшли з них і ввійшли у свиней. Тоді то все стадо кинулося з кручі в море й утопилося в хвилях. А було близько двох тисяч свиней, які кинулися в море. А що ж відбувалося далі? Бачимо, що містяни образилися на Ісуса Христа. Вони вийшли Йому назустріч і попросили, щоб відійшов з їхніх околиць. Так, Христос допоміг цим людям, але, не зважаючи на це, вони не захотіли більше бачити Його.
Подібні аналогії можемо провести і у нашому житті, адже Бог допомагає нам через різні обставини і різних людей. Звісно, що проходячи через певні випробування, ми можемо щось втратити. І коли це стається, ми дуже часто кажемо Богові, щоб відійшов від нас. Сьогоднішнє євангельське читання вчить нас любити Бога не тільки тоді, коли нам вигідно, але протягом усього свого життя. Так же само спонукає нас шанувати свого ближнього не тільки тоді, коли нам добре, але протягом усього свого життя. Ми і самі маємо бути готові пожертвувати чимось заради свого ближнього. Але дуже часто ми робимо добро своєму ближньому взамін на те, що до кінця життя він буде нам винен. Отже, щодня навчаймося цієї досконалої любові до Бога і до ближнього. Любімо Бога не тільки тоді, коли нам добре, але і тоді, коли Він посилає різні випробування. Адже люди гадаринського краю не розуміли того, що Ісус Христос звільнив їхнє місто від бісів. Він дав їм змогу ходити дорогою, якою вони ніколи не ходили, жити повноцінним життям. Так же само і ми маємо розуміти, що людяність є понад усе, а матеріалізм – це речі, які минають.
о. Олег Кришталь, священник Військового храму Стрітення Господнього, капелан управління 1 окремої бригади імені князя Лева Державної спеціальної служби транспорту
