«Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться» (Мт. 6, 33)

Дорогі брати і сестри!

Слава Ісусу Христу!

У своєму житті ми дуже часто за щось або за когось переживаємо. Спочатку за нас турбуються наші батьки, а згодом ми починаємо переживати вже за своїх дітей. І всіма своїми силами ми завжди стараємося щось в житті досягнути, адже розвиток і вдосконалення – передумови того, щоб стати добрими християнами. Та, ба більше, власний розвиток і вдосконалення є запорукою досягнення успіху в духовному житті. У недільному Євангельському читанні Ісус Христос пригадує нам про те, що матеріальні речі не мають бути важливішими за речі духовні. Інколи буває так, що ми починаємо переживати за все настільки, що забуваємо про своє духовне життя. Часто людина думає про те, що вона є мудрішою, розумнішою, кращою і, як наслідок, забуває про норми життя християнина. Справді, дуже часто люди забувають про Десять Божих Заповідей, внаслідок чого переступають через них, знаходячи собі виправдання у тому, що всі так роблять.

Дорогі брати і сестри, Бог неодноразово випробовує нас. Господь випробовує нас через певні обставини нашого життя, через певні труднощі і випробування. І ось саме в цей момент виникає запитання: а чи довіряємо ми Богові? І коли в нашому житті з’являються певні труднощі, тоді ми починаємо краще розуміти, що справді є безсилі. У Євангельському уривку від євангелиста Матея Христос, немовби, дає відповідь на одне з важливих питань: «Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись. Хіба життя не більш — їжі, тіло — не більш одежі» (Мт. 6, 25). Завжди пам’ятайте про те, що Господь дбає про нас, проте тут важливо відкрити своє серце для Нього. Адже дуже часто ми робимо так, як нам зручно і вигідно, забуваючи про Бога. Отож, якщо ми з вами є справжніми християнами, то щоденно маємо боротися зі всякого роду спокусами, які віддаляють нас від Бога. У сучасному світі боротися з ними є доволі таки важко, але кожного дня ми з вами маємо робити маленькі кроки для власного вдосконалення, а, відтак, прямувати до власної святості. Перебуваючи у часі війни, ми дуже часто думаємо про те, а що ж буде завтра. Навіть після найдовшої ночі настає світанок, а після найважчих випробувань – Перемога. І Україна, на жаль, багато років переживала різні труднощі і випробування. Зло ніколи не спить, воно завжди прагне побороти добро, проте страх і розпач ніколи не затьмарять наш з вами розум. Ми, як християни, маємо переживати за те, щоби не впасти у гріх, переживати за те, щоби не стати аморальними людьми. Християнин, який не боїться, здатний мислити адекватно і тверезо, що допоможе здолати найпідступнішого ворога.

отець Олег Кришталь, капелан управління 1 окремої бригади імені князя Лева Державної спеціальної служби транспорту