Сьогодні ми відзначаємо справді велике свято – Різдво Івана Хрестителя. Протягом церковного року ми святкуємо Різдво Пресвятої Богородиці, Різдво Господа нашого Ісуса Христа і Різдво Івана Хрестителя. Так же само Церква відзначає Зачаття святого Івана Предтечі, Собор святого Івана Хрестителя, Перше і друге віднайдення голови Івана Предтечі, Усікновення голови Івана Хрестителя. Іван Хреститель – святий, який був на порозі двох Завітів – Старого, разом з усіма пророками, які звіщали прихід Месії, і Нового, коли учні ідуть, щоб проповідувати Христа Спасителя.
Чим постать Івана Хрестителя є особливою для кожного християнина? Його батьки, як чуємо у євангельському читанні, були праведні перед Богом. Але для тогочасного суспільства не мати дитини означало бути проклятим, покинутим Богом. Батько Івана Хрестителя Захарія був священником. А, відтак, саме цей факт наштовхував тогочасних людей на думку, що, можливо, його служіння не є праведним. Але, як читаємо в уривку з Євангелія від євангелиста Луки, Бог почув молитви Захарії і Єлисавети. І ось одного разу Захарії з’явився ангел Господній, який промовив: «Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім’я Йоан» (Лк. 1, 13). Інколи і нам важко усвідомити, що Бог чує наші молитви. Захарія і Єлисавета були терплячими і вірними Богові до кінця.
Іван Хреститель робить щось незвичне не тільки для тогочасного світу, але і для теперішнього також. Так, справді, він мав неймовірно велику покору і людяність. Іван Хреститель був шановний у цей час. Чимало людей і учнів слухали Івана, брали з нього приклад. Навіть Ірод мав до нього повагу. Але, не зважаючи на таку велику популярність, Іван Хреститель був дуже скромним і людяним до тих, хто до нього приходив. Він йде у пустелю, щоби приготувати дорогу Богові. “Слідом за мною іде сильніший від мене, що йому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінця його сандалів” (Мр. 1, 7). І так же само і ми маємо навчитися бути людяними і пам’ятати про те, що є хтось вищий – Господь Бог, який наділив нас талантом чи владою. Тому, скільки би підлеглих ми не мали, яку б посаду не займали, маємо ставитися до всіх з повагою, шанувати їхню гідність, любити їх.
Предтеча Господній Іван був тим, який проповідував: “Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство” (Мт. 3, 2). Покайтеся, бо йде той Месія, про якого всі говорили. Іван Хреститель не боявся казати правду, за яку постраждав, коли докоряв Іродові, що не можна мати жінку брата свого, адже це є перелюб. Тому і ми маємо не мовчати, коли наші друзі чи близькі роблять погані вчинки. Завдання християнина – бути Предтечею для тих, які ще є далеко від Бога і Церкви. Ті, хто є хрещеними батьками, мають бути для цієї дитини Предтечею. Адже у святій Тайні Хрещення вона отримала цей дар Святого Духа. Але якщо ж у своєму житті дитина відійшла від Бога, то обов’язок хрещених батьків – навернути її до Господа Бога. Просімо у святого Івана Хрестителя сили і мудрості для кожного з нас. Нехай Господь, за молитвами Івана Хрестителя, нам у цьому допомагає.
о. Андрій Кобилюх, священник Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла