У сьогоднішньому Євангелії ми читаємо про оздоровлення недужого чоловіка. Він нездужав тридцять вісім років, але не втрачав надії на зцілення. Приклад розслабленого показує нам, як важливо довіряти Богові, навіть у найскладніших обставинах нашого життя. Про те, як подолати духовну розслабленість, розмірковує священник Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла отець Андрій Сіданич:
«Сьогодні ми читаємо євангельський уривок про те, як Ісус Христос приходить до недужого. На кожний ювілей, на кожні уродини ми бажаємо здоров’я. Так, ми розуміємо, що тілесне здоров’я – це також щось дуже важливе. Будучи здоровими тілесно, ми можемо прийти на молитву, ми можемо жити і творити. Здоров’я – це щось дуже цінне для нас. І Бог це розуміє, адже Він сам став Чоловіком, переживаючи болі і страждання. Сьогоднішнє Євангеліє розповідає нам про чоловіка, який нездужав тридцять вісім років. Із євангельського уривку ми дізнаємося і про те, що в Єрусалимі при Овечих воротах є купелеве місце, по-єврейському воно зветься Витесда, що має п’ять притворів. І саме там збиралися ці нещасні люди, які не мали своїх помешкань, які жили з того, що просили милостиню. Тобто це місце було місцем болю і страждання, а, можливо, і місцем розчарування. І сьогодні Христос показує нам, що навіть таких людей Він не забуває. Ісус Христос приходить до цього недужого чоловіка і каже: «Бажаєш одужати?» (Ів. 5, 6). А розслаблений чоловік говорить, що не має нікого, хто б зміг би спустити його у купіль. Тоді Ісус знову промовив до нього: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!» (Ів. 5, 8).
Дорогі у Христі брати і сестри! Сьогодні Христос промовляє до нас: «Встань, візьми ложе своє і ходи». Це так же само стосується і нашого духовного життя. Інколи нам буває дуже важко, адже можуть виникати якісь певні суперечки. Усі ці важкі тягарі ми можемо носити впродовж багатьох років, що без сумніву пригнічує нас. А інколи буває так, що ми звикаємо до цього, але все ж відчуваємо цей дискомфорт, від якого не можемо звільнитися. Але, не зважаючи ні на що, є місце, де ми можемо зробити це. Інколи Господь каже до нас: «Прости, полюби». А інколи Христос, звертаючись до нас, говорить: «Не кради, звільнися від цього і йди далі». Ці слова може почути кожний із нас. Бог – джерело сили. Кожному із нас Бог дає можливість заново розпочати своє життя. Господь закликає нас взяти своє ложе, яким би важким воно не було, і жити далі. Ми є разом з Богом. А хто є з Богом, той завжди перемагає. Сьогодні Господь надихає нас на цю радість життя. Нехай милосердний Господь і Пресвята Богородиця підтримують нас. Нехай кожний з нас докладе зусиль для того, щоби допомогти собі і своїм ближнім, які потребують доброго слова і підтримки».
Підготувала Юліана Лавриш
