«Відніметься від вас Царство Боже й дасться народові, що буде приносити плоди його» (Мт. 21, 43)
Дорогі у Христі брати і сестри!
Слава Ісусу Христу!
Коли Ісус Христос хотів пояснити людям якісь глибокі речі, тоді використовував притчі, які відкривають нам правду про Бога. У сьогоднішньому Євангельському уривку ми чуємо притчу про виноградарів-убивць. Господь є той, Який робить добро, Який все збудував, Який про все турбується. Бог, немовби, насадив цей виноградник, який передав людині, щоб вона, працюючи в ньому, приносила своєчасні плоди. На мою думку, цю притчу про виноградарів ми можемо інтерпретувати і в сьогоднішній час. Справді, господар цього виноградника – це, немовби, власник якогось бізнесу, компанії чи фірми. І уявімо собі, що ця велика компанія має декількох власників. Ми знаємо, що тими чи іншими компаніями можуть керувати наймані працівники – виконавчі директори. Так же само це можуть бути виконавчі директори цілих відділів тощо. І, власне, якщо щось стається, то цих директорів звільняють, а на роботу беруть інших. Отже, Христос розповідає нам притчу про виноградник. І виноградник – це вибраний Божий народ, якому Господь дав Свій закон, заповіді, настанови та обітниці. Проте, цей народ не хотів зберігати Божі заповіді і настанови. Ба, більше, всіх Божих посланців, які приходили, щоби настановити та викрити їх у гріхах, люди не приймали – проганяли, побивали камінням, вбивали. І, як далі читаємо у притчі, наприкінці чоловік-господар послав до виноградарів свого сина, кажучи: «Матимуть пошану до мого сина» (Мт. 21, 37). Тобто, коли прийшла черга до сина хазяїна цього виноградника, який закликав їх до порядку, то ці люди не пошкодували його, а вбили. Притча про виноградник показує нам, що спасіння людини найперше залежить від Бога, але з іншої сторони потрібна активна участь самої людини, потрібні її особисті зусилля у дотриманні Божих заповідей і пізнанні Бога.
Дорогі брати і сестри, Бог подарував людині життя для того, щоби вона гідно його прожила. І наприкінці людина, немовби, має здати звіт перед Богом. Білл Гейтс – засновник корпорації Microsoft, сказав таку фразу: «Деколи люди живуть так, думаючи, що будуть жити вічно». У своєму житті ми маємо мати час для свого ближнього, мати час для добрих вчинків, мати час для Бога. Не марнуймо свого життя. Завжди пам’ятаймо про спільну молитву, яка об’єднує всіх нас, щоденно пам’ятаймо про справи милосердя, щоденно пам’ятаймо про наших Захисників і Захисниць. Нехай Господь дає нам сили творити добро і гідно прожити своє життя. Завжди будьмо вірними служителями у Божому винограднику. Своєчасно приносімо Богові плоди милосердя, вдячності і любові.
о. Мирон Горбовий, капелан Військово-медичного клінічного центру Західного регіону
