Дорогі брати і сестри! У сьогоднішньому євангельському уривку розповідається про діалог між Ісусом і Петром. Найперше Він узяв навчати учнів, що Синові Чоловічому багато треба вистраждати. Христос говорив про те, що ті, які знаходяться поруч, які слухають Його Слово, врешті-решт видадуть Його. Він говорив про це відкрито. Тоді Петро, взявши Його набік, заходився йому докоряти. Ісус же, обернувшись і глянувши на своїх учнів, скартав Петра і сказав: «Геть від мене, сатано! Бо гадаєш ти не про те, що Боже, лише про те, що людське» (Мр. 8, 33). Цей євангельський уривок звертає нашу увагу на те, що потрібно думати про те, що Боже, а не про те, що людське. Сьогоднішній євангельський уривок про тих, які, можливо, не хочуть почути цю правду, які, можливо, цураються цієї правди. Після того, як Ісуса Христа розіп’яли, фарисеї так і нічого не зрозуміли, але продовжували відстоювати свою власну позицію.
Дуже важливо у нашому житті вміти почути цей голос Божий. Навіть тоді, коли обставини змінюються, Бог продовжує промовляти до нас. Надзвичайно важливо пильнувати стан своєї совісті, щоб вміти правильно відчути цей голос Божий. Даймо Богу можливість промовляти до нас. Наше серце має стати тим добрим місцем, в якому Бог зможе промовляти до нас. Для Бога важливо те, щоби правда була, щоби правду чули, щоби вона доносилася до всіх людей. Щоб це Царство, якого всі ми так прагнемо, було вже тут, між нами. Кожного разу, коли Бог стукає до нашого серця, приступайте до Сповіді. Не чекайте цієї великодньої Сповіді. Кожного разу, коли приступаємо до Сповіді, ми торкаємося цієї Божої Любові. Сповідь – один із виявів Божої Любові. Стараймося приймати цю любов усе частіше.
о. Нестор Кизик, священник Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла
