«Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, — живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя» (Ів. 5, 24)
Дорогі в Христі брати і сестри, дякуємо вам за щоденну спільну молитву, на якій зустрічаємося тут, у стінах Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла. Спільно з вами ми молимося за тих, які переставилися до вічності: за наших рідних і близьких, за наших друзів. Ну, і звісно, що молимося за наших Героїв, які віддали своє життя за Незалежність України, молимося за наших Захисників і Захисниць, які віддали своє життя за ближніх, виконавши найбільшу заповідь любові. Молитва за полеглих Воїнів – це глибокий вияв любові до них.
Дорогі брати і сестри, ми з вами переживаємо особливий пасхальний період, коли з відкритою душею і чистим серцем прославляємо Воскресіння Христове. У такий спосіб Господь показує нам Свою силу любові, показує нам Свою силу відданості, показує нам Свою силу служіння. Бог приходить до кожної людини і показує їй цей правдивий приклад служіння ближньому. Коли Господь перебував тут, на землі, Він не хотів, щоби Йому служили, але всіляко намагався послужити ближньому. Так, Христос оздоровлює людину від різного роду недуг, ба більше того – Він визволяє її від тенет гріха і смерті. І в цей особливий період ми з вами роздумуємо над значенням Воскресіння для кожного із нас. А що для нас означає Воскресіння Христове? І найголовніше – чи віримо ми у Воскресіння нашого Бога?
Дорогі в Христі брати і сестри, коли ми з вами приходимо на спільну молитву, тоді приймаємо це Воскресіння. Коли ми приступаємо до Таїнств Сповіді і Причастя, тоді приймаємо це прощення, яке Бог подарував нам у Воскресінні. І коли ми молимося за наших Захисників і Захисниць, які переставилися до вічності, тоді розуміємо і віримо, що вони також приймають участь у цьому Воскресінні. Христос Воскрес, щоби усьому людству подарувати це Воскресіння. А ми у свою чергу стараймося молитися, стараймося наслідувати цей добрий приклад тих, за кого ми прийшли помолитися. Адже кожна людина залишає після себе якийсь слід – більший чи менший. Аналізуючи їхнє життя, стараймося наслідувати їхній приклад, щоби прийдешні покоління також брали цей добрий приклад вже з нас – приклад любові, приклад жертовності і віри.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Отець Нестор Кизик, священник Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла
