У сьогоднішньому євангельському уривку читаємо про те, як Ісус Христос виганяє торгівців з Єрусалимського храму. Незабаром була юдейська Пасха, тож Ісус вирушив до Єрусалиму. У храмі Христос побачив те, що, можливо, роздратувало Його. У храмі Він зустрів тих, що продавали волів, овець і голубів. А далі у Євангелії від Івана читаємо: «І зробивши бич із мотуззя, повиганяв усіх із храму, геть із вівцями й волами, гроші міняйлів порозсипав і столи поперекидав» (Ів. 2, 15). Така поведінка, як ми знаємо із Євангелія, Ісусові не притаманна. Але, водночас, Він хоче зосередити увагу присутніх на правдивому покликанні храму. Адже храм – місце молитви.
Сьогоднішній євангельський уривок показує нам, що для Бога дуже важливими є наша молитва і чистота серця. Бог хоче правдивої молитви і правдивого ставлення до храму. Дорогі брати і сестри! Цей євангельський уривок вкотре заставляє нас задуматися: а як ми ставимося до Божого храму? Чи відчуваємо ми у Ньому Божу присутність? Чи є для нас храм місцем молитви? Якою є наша молитва?
Кількома рядками нижче Христос говорить про зруйнування цього храму. Насправді Він говорить про те, що ми зараз переживаємо, – про храм свого тіла. Так, Він говорив про храм свого тіла, який був євреями зруйнований, але Ним самим за три дні відновлений. Поставмо сьогодні питання: а яким є храм мого тіла? Чи справді я дбаю про нього? Чи є храм мого тіла таким, яким його хоче бачити Бог? Чи наповнений храм нашого тіла Божою присутністю? А, можливо, у ньому переважають якісь інші речі, які можуть не сподобатися Богу? Чи Бог там часом щось не перевертає, чи не проганяє щось звідти? Нехай через Євхаристію Господь завжди приходить до нашого серця.
о. Нестор Кизик, священник Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла
