У сьогоднішньому Євангельському уривку розповідається про те, як Ісус Христос разом із своїми учнями перепливав у човні. І знявся великий буревій, і хвилі линули у човен так, що він уже наповнювався водою. Учні налякалися так, що розбудили Його. Він устав, погрозив вітрові і сказав до моря: “Замовкни! Ущухни!” (Мр. 4, 39). І затих вітер, і залягла велика тиша. Тоді Ісус сказав до них: “Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри?” (Мр. 4, 40). У Євангельському уривку від євангелиста Марка окреслена дуже актуальна і цікава тема для цілого суспільства, адже у ньому говориться про довіру до Господа.
У нашому житті часами також з’являються великі бурі, які розхитують і затоплюють наш життєвий човен. Це можуть бути і випробування, і виклики, які стаються у нашому повсякденному житті. І цих життєвих труднощів буває настільки багато, що інколи ставиш собі таке питання: “А чи не потоне цей човен мого життя?” І в найскрутніші хвилини нашого життя Господь приходить нам на допомогу. Він, немовби, допомагає нам вичерпати цю воду, щоб наш життєвий човен знову зміг плисти за течією. Навіть після найбільшої життєвої бурі завжди наступає тиша, в якій ми можемо почути Бога.
Інколи ми думаємо, що всі обставини складаються проти нас, що Бог нас покинув. Дорогі у Христі брати і сестри! Бог любить нас. Бог любить нас і часами випробовує нашу віру. Чи маємо ми силу відповісти: “Боже, я довіряю Тобі. Я знаю, що Ти допоможеш мені вирішити мою проблему”. Так, інколи здається, що виходу вже немає, але Господь завжди допомагає. Немає такої життєвої ситуації, яку не можна було би вирішити. Дякуймо Богові за все і просімо у Нього допомоги для нашої країни, яка зараз також є у тому човні, який, на жаль, заливають з усіх сторін. Безустанно молімося! Молитва здатна перевернути гори.
о. Олег Кришталь, капелан управління 1 окремої бригади імені князя Лева Державної спеціальної служби транспорту
