28 липня Церква вшановує день пам’яті Святого рівноапостольного князя Володимира Великого. Також сьогодні в Україні відзначають 1035-річчя Хрещення Русі-України та День Української Державності. Про великий державницький подвиг князя Володимира Великого у формуванні християнства, про місію кожного у формуванні незалежної України розповідає священник Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла отець Роман Ментух:
«Сьогодні Церква вшановує день пам’яті Святого рівноапостольного князя Володимира. Великий князь Володимир був державотворцем Київської Русі. Дивлячись на інші європейські народи і держави, які вже формувалися на основі християнської віри, він обирає саме християнство для того, щоби посилити єдність народу у Київській Русі. Саме християнство для нас, українців, стає тим державотворчим елементом. До цього існували різні слов’янські племена, які поклонялися якомусь своєму божеству: у Києві – Перуну, у степових регіонах – Велесу, в південних регіонах – Ярилові. Кожне плем’я мало якогось свого бога-покровителя, якому поклонялося. І обравши християнство, Володимир Великий приносить єдність для усіх тих племен. І цікаво те, що для багатьох людей християнське вчення на момент 988 року не стало новиною. Ще князь Аскольд, який жив на сто років раніше, просив у Константинопольського Патріарха священників, які могли би проповідувати Слово Боже тут, на наших руських землях. За сто років народ дозрів до того, щоби цілісно прийняти християнську віру. І цікаво те, що північно-східні регіони якраз найбільше не хотіли приймати християнство. Побачивши, що князь з дружиною охрестилися, люди і самі радо приймали цю віру.
Князь Володимир Великий робить світоглядний крок – обирає шлях до європейської родини. На той час вже добре відомою була така релігія як іслам, яка поширювалася з великою силою. Іслам на той час був великою загрозою і міг добратися і до слов’янських земель. Також існували кочові племена, зокрема племена болгар, які жили на схід від наших земель і сповідували юдаїзм. Князь Володимир обирає саме християнство. На момент обрання віри в той час у християнстві ще не було поділів – це було єдине християнство. І Володимир обирає саме таку віру для свого народу, єднаючись з іншими цивілізованими європейськими державами. Сьогодні ми є спадкоємцями цього Володимирового вибору. Сьогодні європейським народам ми можемо показати цінність вибору християнського життя. Знаємо також і про те, що у країнах Європи віра також переживає велику кризу. І священники, які приїжджають із-за кордону, дуже часто радіють з того, що у нашому храмі є багато людей.
Дорогі у Христі брати і сестри! На нас з вами лежить відповідальність за те, якою буде Україна і її прийдешні покоління. Наші особисті вибори будуть впливати на поведінку наших дітей, онуків, правнуків. А, відповідно, їхні вибори вже будуть впливати на покоління прийдешніх українців. Отже, просімо у неба, щоби Святий рівноапостольний князь Володимир не переставав молитися за нашу Батьківщину. Нехай він в особливий спосіб випрошує миру і перемоги для нашої України. Адже наші Воїни сьогодні захищають нашу свободу і Незалежність. Наші воїни сьогодні, як і воїни князя Володимира тисячу років тому, постали перед непростими історичними подіями. Просімо Святого рівноапостольного князя Володимира, щоб дарував нам такий довгоочікуваний мир».
