Сьогодні Церква святкує Зіслання Святого Духа. Книга Діянь Святих Апостолів розповідає нам про цю знаменну подію. Учні знаходилися разом, адже їхнє серце пронизував незрозумілий страх і смуток. Аж ось зненацька роздався з неба шум, неначе подув буйного вітру. «І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти» (Ді. 2, 3-4), – читаємо у Святому Писанні. Нехай Святий Дух допомагає нам жити в єдності і любові з Богом, а, відтак, зростати у святості. Про Зіслання Святого Духа як свято здійснення обітниці Ісуса Христа, даної апостолам, як символ великої любові до кожного з нас, розмірковує священник Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла отець Роман Ментух:
«П’ятдесятниця – одне із найбільших свят у церковному році. У літургійному році свято П’ятдесятниці є третім (після Великодня і Різдва Христового) за величністю і тривалістю святкування. Ми готувалися до цього свята, починаючи від Вознесіння Господнього. Перед Вознесінням Ісус Христос пообіцяв, що зішле Духа Святого на кожного з нас. І, власне, сьогодні Бог остаточно довершує Своє Об’явлення. Сьогодні Він досвідчує Свою любов до кожного з нас.
Що ж відбулося у цей день дві тисячі років тому? Учні Христові, які бачили Воскреслого Христа, які були свідками Вознесіння Господнього, ще й досі намагалися зрозуміти, а що ж сталося. Отже, «всі вони були вкупі на тім самім місці», як розповідає нам Святе Письмо. Апостоли постійно молилися, робили все те, що заповідав їм Ісус, – приймали Тіло і Кров Христові. І ось в один момент учні відчувають якусь таку особливу радість і натхнення. Так, у їхніх серцях ще й досі перебував страх, адже вони переживали, що у будь-який момент їх можуть схопити і ув’язнити. А, відтак, мовляв, їх спіткає доля Ісуса Христа – вони страждатимуть, опісля чого можуть зазнати мученицької смерті. Цей страх змушує їх збиратися разом. І в один момент апостоли відчувають особливий приплив сили. Так, замкнуті двері більше не в змозі стримувати їхню радість. Учні Христові починають ділитися цією радістю одні з одними, а їхні очі невимовно засяяли. Вони вибігають на вулиці Єрусалиму і починають проповідувати звістку про Воскресіння Христове. Учні роблять те, що боялися робити раніше. Люди, які в цей час відвідували Єрусалим, бачили запал апостолів, бачили те, як вони діляться цією Доброю Новиною. Люди розуміли учнів, адже ті розмовляли їхніми мовами.
Під час будування Вавилонської вежі людина хотіла досягнути неба і сказати Богові, що, мовляв, тепер Ти будеш нижче цієї вежі. І що ж відбувається? Бог розділяє людські мови. З моменту Зіслання Святого Духа християни починають говорити однією мовою – мовою Любові. Саме Святий Дух провадить апостолами, які з цього часу перестають бути звичайними рибалками. Вони йдуть і проповідують по всьому світу про Воскресіння Христове. Сьогодні Святий Дух у особливий спосіб перебуває з нашими Захисниками. Його присутність посеред нас – це, немовби, повітря, без якого ми не можемо дихати і жити».
Підготувала Юліана Лавриш
