14 вересня Церква відзначає свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. Співаючи сьогодні цю величну пісню: “Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє Воскресення Твоє славимо”, маємо задуматися, чим для нас є переможне знамено – святий Хрест. Про історію свята, про Хрест Господній як символ спасіння цілого людства, про Хрест під час війни розповідає Голова Центру Військового Капеланства Львівської Архиєпархії УГКЦ, настоятель Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла отець Тарас Михальчук.
Історія свята
Сьогоднішнє свято бере свій початок ще з IV ст. У цей час рівноапостольний імператор Костянтин Великий оборонявся від загарбників. Одного разу він побачив з неба знак – Хрест, і почув голос: “Цим знаком ти переможеш!” Саме з цього моменту відбулося навернення правителя, після чого він захотів відшукати Хрест, на якому був розп’ятий Господь наш Ісус Христос. Для здійснення цієї місії імператор Костянтин відправив до Єрусалиму свою матір – царицю Олену. Упродовж тривалого часу її пошуки були безуспішними. Однак, не зважаючи на перешкоди, цариці Олені вже ж таки вдалося віднайти Хрест Господній. У сьогоднішньому Євангельському уривку ми читаємо такі рядки: «Пилат же звелів написати напис і на хресті його примістити. Написано було: “Ісус Назарянин Цар Юдейський”» (Ів. 19, 19). Варто зазначити, що саме за цим написом вдалося віднайти Хрест Господній, до якого прийшли поклонитися християни. Наслідуючи приклад святого рівноапостольного імператора Костянтина Великого, можемо з впевненістю сказати, що найважливіше для християнина – вміти почути голос Божий і довіритися Йому. У Посланні до Корінтян апостол Павло говорить: “Бо слово про хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа” (1 Корінтян 1, 18). Хрест Господній – велика сила. Хрест Господній – це свідчення Любові, яка є сильнішою, ніж смерть.
Хрест Господній як символ спасіння цілого людства
Із Святого Письма ми знаємо про те, що Бог створив дерево пізнання добра і зла. Адам і Єва не послухали Бога і піддалися диявольській спокусі – з’їли плід із цього забороненого дерева. Хрест у давнину був жахливим знаком смерті і страждань, адже на ньому розпинали злочинців. І наш Спаситель теж прийняв мученицьку смерть на Хресті. Його безмежна любов і жертва змінили сприйняття Хреста – від дерева ганьби до символу спасіння цілого людства. Ісус Христос навчає нас: “Коли хтось хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за мною” (Мт. 16, 24). Дорогі у Христі брати і сестри! Сьогодні кожен, хто з вірою почитає Хрест Господній, розуміє, що він є живим символом безмежної Божої любові, відкупительної жертви і перемоги Життя над смертю.
Хрест під час війни
Багато військових, з якими ми зустрічалися упродовж цих років війни, хотіли йти на фронт тільки із знаменом Хреста. Ми, як військові капелани, роздали нашим воїнам десятки тисяч Вервиць. Адже у наших Захисників було дуже велике бажання – бути під опікою Хреста Господнього. Вони захотіли стати християнами, адже багато із них до того часу були неохрещеними. І за ці роки війни ми знаємо про майже сотню дорослих чоловіків, які охрестилися у зрілому віці для того, щоби бути під опікою Бога. Для них Хрест став знаменом особистої перемоги. У нашому Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла ще з 2014 року знаходиться березовий Хрест. Його історія доволі знакова і особлива. Коли наші воїни-львів’яни приїхали на свої позиції у с. Побєда Луганської області, то посеред поля поставили березовий Хрест, перед яким часто молилися. І наші Захисники, і цей Хрест вціліли, коли почався черговий великий обстріл.
У нашому храмі навіть є світлина з місця обстрілу. На ній ми можемо побачити вигорілу землю, адже там прилітали великі снаряди. Отож, просімо Господа, щоб силою Свого Чесного і Животворящого Хреста захистив і нас від усякого ворога, а також дарував нам таку омріяну Перемогу.
