Печать дару Святого Духа як фундамент духовного життя людини

Дорогі у Христі брати і сестри! Щиро вітаю вас зі світлим християнським святом Зіслання Святого Духа. П’ятдесятниця – справді величне свято, адже Дух Святий сходить у наше людське життя. Ми з вами знаємо, що є три Особи Божі: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий. І, власне, сьогодні ми по-особливому вшановуємо Третю Особу Божу – Святого Духа. Коли ми розпочинаємо спільну молитву, то робимо на собі знак хреста, що символізує нашу віру в триєдиного Бога. Складені три перші пальці разом засвідчують нашу віру в Єдиносущну і нероздільну Трійцю, а два пальці, пригнуті до долоні, означають дві природи Ісуса Христа – Божу і Людську. На початку Божественної Літургії ми з вами молилися: «Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш…» Дуже важливо пам’ятати про те, що Бог є Той, Хто нас утішає кожної миті. І сьогодні Святий Дух сходить, щоби потішити нас, щоби потішити наших захисників і захисниць, які знаходяться на фронті. Печать дару Святого Духа, яку людина отримує у Таїнстві Миропомазання, є фундаментом її духовного життя. І це, власне, означає, що ми з вами є всиновленими Богом, або ж – ми є дітьми Божими. Іншими словами це означає, що ми маємо Утішителя, Який нас потішає. Але чи не забуваємо ми про цей великий і цінний дарунок – дар Святого Духа? І коли нам є важко і складно, коли ми бачимо більше темряви, аніж світла, тоді дуже важливо розпочати свій день з молитви «Царю Небесний, Утішителю». Ми, як християни, дуже часто запитуємо Бога: «Боже, що Ти можеш дати мені?» Але маймо сміливість промовити: «Боже, а що я сьогодні можу дати Тобі? Боже, що Ти хочеш, щоб я Тобі подарував?»

Символізм і значення свята П’ятдесятниці

У Святому Письмі сьогодні читаємо такі слова: «І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти» (Дії 2, 3-4). Святий Дух сходить на апостолів, на цих, здавалося б, простих людей. З історії ми знаємо, що вони не мали змоги навчатися у добрих школах, читати багато книг, проте Дух Святий сходить саме на них. Апостоли отримують цю велику і особливу радість і йдуть ділитися нею з іншими. Завдяки цьому дару апостол Павло своєю проповіддю за короткий проміжок часу навертає понад три тисячі людей, які захотіли охреститися і стати християнами. Апостоли йдуть по всьому світу, щоб проповідувати Слово Боже. Сповнені великої любові в своєму серці, вони йдуть і проповідують, не зважаючи на всі труднощі і небезпеки. Також на Божественній Літургії через молитву сходить Святий Дух, Який хліб і вино перемінює на Тіло і Кров Ісуса Христа. І будьмо певні, що це відбувається. Коли Святий Дух сходить на нас, тоді ми починаємо любити щиро і безумовно. Дорогі брати і сестри, любов є сильнішою, аніж будь-які труднощі і випробування.

Як Святий Дух відкриває нам таємниці вічності

Впродовж століть люди хотіли зафіксувати і передати красу світу. І саме завдяки цьому з’являється мистецтво, музика, література. Через дію Святого Духа ми відчуваємо небо. Сьогодні хочу пригадати Архипа Куїнджі, українського живописця-пейзажиста, який народився в середині 19 ст. у Маріуполі. Адже саме його картини свідчать про цей дотик вічності до України. Перебуваючи в музеї мистецтва Метрополітен (Нью-Йорк), я побачив його картину «Червоний захід». Також Архип Куїнджі є автором таких картин як «Українська ніч», «Україна» та інші. У них автор змальовує прекрасну природу України. Вдивляючись у ці картини, ти розумієш, що для всього світу ця людина хотіла показати, як Бог доторкнувся до України. У травні 2023 року керівництво музею Метрополітен дало вказівку змінити назви і написи біля всіх картин, де раніше вказувалося, що ті чи інші автори є російськими. А тепер такі автори як Архип Куїнджі чи Айвазовський вказуються, як українські. І цікаво, що під картинами Куїнджі зазначається, що місто, в якому народився цей український художник, зруйноване російськими окупантами. І цей напис читає цілий світ. І сьогодні дуже важливо, щоб ми з вами були тими людьми, які вміють передати іншим красу і велич вічного життя. Наші воїни на фронті пишуть вірші, а також виходять з друку їхні книги. Святий Дух дозволяє їм відчувати українську велич і красу, передавати її наступним поколінням. І тут, у храмі, ми вшановуємо пам’ять захисників однієї з бригад. І тоді самі воїни зачитують вірші їхнього полеглого побратима Юрія Руфа. Сьогодні наші захисники продовжують свідчити про красу і велич українського народу. З відкритим серцем просімо Господа, щоб Дух Святий сьогодні вселився в нас і утішив, дозволив ділитися добром і любов’ю.

о. Тарас Михальчук, Голова Центру Військового Капеланства Львівської Архиєпархії УГКЦ, настоятель Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла