Христос Рождається!
У свято Різдва Христового радіє небо і земля, тому що Бог наблизився до людини. Подібно до трьох мудреців, ми з вами поспішаємо за Вифлеємською зіркою, щоб принести Йому свої дари. А які дари найважливіші для Бога? Перш за все – це чисте серце. У Книзі Псалмів читаємо такі слова: «Серце чисте створи мені, о Боже, і дух потужний віднови в нутрі моїм» (Пс. 50, 12). Чисте серце потрібне Богові, щоб Він міг діяти в нашому житті. Поклоняючись новонародженому Ісусу, приймімо Його безмежну любов, якою Він нас огортає. На сторінках Святого Письма читаємо ці важливі рядки, які дають нам розуміння того, наскільки великою є Божа любов: «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним» (Ів. 3, 16). Отці Церкви зазначають, що Христос став людським Сином, щоб людина стала сином чи донькою Божою. Подія Різдва Христового стосується великої Божої Любові. Упродовж життя ми постійно сумніваємося і роздумуємо над тим, а чи справді нам потрібна ця любов? Чи зможемо ми прожити без цієї любові? Адже часто вважаємо себе самодостатніми, думаємо, що можемо стати щасливими без Бога, що можемо стати щасливими без Його благодаті і любові. Якщо людина так думає, то вона глибоко помиляється. Чим більше ми покладаємося на власні сили, тим більше нас поглинає гордість, і як наслідок, в нашому житті з’являється страх. Ми не знаємо, що робити завтра, адже втрачаємо сенс життя. Наші Захисники і Захисниці щоденно постають перед нами прикладом жертовної любові. Вони настільки люблять нас, що віддають найцінніше – своє життя. Упродовж одинадцяти років наші Воїни доводять, що любов одне до одного здатна врятувати. Вдивляючись у ясла новонародженого Ісуса, стаємо щасливими завдяки Його безмежній Любові.
Пропоную кілька цитат для роздумів із різдвяного послання Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава: «Посеред ночі тривалої російської агресії ми, українці, нашим свідченням запалюємо непереможне світло Божої правди і любові. Прикладами такого світла є жертовне служіння наших захисників, жертовна праця волонтерів, медиків і капеланів, численні прояви солідарності, які ми виявляємо ближнім у потребі в щоденних обставинах цього воєнного лихоліття. А особливим знаком присутності Божого світла між нами є Центри стійкості та лікування ран війни, які споруджені зусиллями наших вірних та в яких знаходять духовну і гуманітарну підтримку найбільш вразливі соціальні групи нашого суспільства. Ці осередки, що зазвичай розміщені поряд із нашими громадами, нагадують затишне місце біля Вифлеєму, яке знайшов св. Йосиф для Марії та в якому Вона породила і сповила Дитя Ісуса. Нині серце кожного віруючого українця стає гостинним Вифлеємом, де знаходить прихисток Ісус, який приходить до нас у постаті нашого ближнього в потребі. Саме в серцях синів і дочок нашого народу, які, перебуваючи на рідних землях чи на поселеннях, підносять руки в молитві до неба і простягають руку допомоги ближньому, кується спільна перемога України над сучасним Іродом, який заповзявся погубити наш народ. Проте ми з вірою в серці можемо співати пісню перемоги над Іродами всіх часів:
Благослови нас, Дитятко Боже,
Даруй нас нині любов’ю,
Хай і пекельна сила не зможе
Нас розділити з Тобою.
Благослови нас, ми ж Твої діти,
Христос родився, славіте! («На небі зірка»)».
Дорогі в Христі брати і сестри! Вкотре хочу висловити вам свою подяку. Адже для нас, капеланів, ви є прикладом безмежної любові до ближнього. Упродовж цього року ви зробили величезну кількість добра: своєю любов’ю огорнули сотні діток полеглих Воїнів, принесли дарунки для кількох тисяч наших Захисників та Захисниць. Ви також подарували електричний пандус для Воїнів, що користуються кріслом колісним. І найважливіше – кожного дня ви спільно молитеся за наших Воїнів. Бажаю вам радісних Різдвяних свят! Нехай у кожній домівці лунають українські колядки, які прославляють новонародженого Бога.
Христос Рождається! Славімо Його!
о. Тарас Михальчук, Голова Центру Військового Капеланства, настоятель Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла
