Сьогоднішній євангельський уривок пропонує нам до роздумів Архиєрейську молитву Ісуса Христа. «Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких ти передав мені, бо вони – твої» (Ів. 17, 9), – читаємо у Євангелії від Івана. Отже, Христос молиться за нас і обдаровує нас благодаттю. Про цінність сповнення обіцянки Господа щодо кожного з нас, про Божі чесноти, які єднають нас з Богом, розмірковує Голова Центру військового капеланства Львівської Архиєпархії УГКЦ, настоятель Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла отець Тарас Михальчук.
Архиєрейська молитва Ісуса Христа як сповнення обіцянки Бога щодо кожного з нас
Дорогі у Христі брати і сестри! У сьогоднішньому Євангелії ми читаємо Архиєрейську молитву Ісуса Христа до Бога Отця. Цю молитву, яка є однією із найбільших у Святому Писанні, Спаситель промовляє за кожного з нас. Так, ми з вами по-особливому святкуємо Воскресіння Христове. У нас є чітке розуміння того, що Христос смертю смерть подолав. А нещодавно ми святкували ще одне величне свято у церковному році – Вознесіння Господнє. І невипадково, що напередодні свята Зіслання Святого Духа ми читаємо цю Архиєрейську молитву. Ця молитва – це сповнення обіцянки Господа щодо кожного з нас. Якщо у Воскресінні Христовому смерть і гріх є подолані, то у Вознесінні Господь возносить нашу людську природу на небо. І сьогодні Ісус Христос молиться за кожного з нас. Він ще раз підтверджує те, що всі ми – сини і доньки Божі. Отже, ця молитва промовляється за нас з вами, адже ми завжди знаходимося у Божій опіці.
Віра, надія, любов – Божі чесноти, які єднають нас з Богом
Дорогі брати і сестри! Світ, у якому ми живемо, сповнений багатьох викликів. Так, багато людей у всьому світі мають таку, мабуть, проблему, адже постійно кудись поспішають. Для того, щоб перевірити, чи незалежні ми від поспіху, потрібно заплющити очі і посидіти одну хвилину у тиші. Кажуть, що здебільшого люди вважають, що хвилина закінчується тоді, коли насправді минуло лише п’ятнадцять секунд. Тому важливо і нам у щоденній метушні не забувати про молитву до Небесного Отця. І, власне, сьогодні дуже важливо пам’ятати, що у цій Архиєрейській молитві Ісус наголошує на великому дарі віри. Біблія говорить, що праведний житиме вірою. І сьогодні подякуймо Богові за цей великий дар. Вірити – це справді бути дуже щасливим. Але, очевидно, що це ще не все… Друга велика чеснота – надія. Якщо би ми не були віруючими і не мали надії, тоді не змогли би мужньо вистояти проти зла. І ще одна чеснота, яка дозволяє нам повністю довіритися Богові, – любов. Отже, віра, як дар від Бога, породжує надію. А після надії приходить любов, яка ніколи не минає. Тому сьогодні важливо пам’ятати про те, що цей дар любові дозволяє нам торкнутися вічності. Бо любов є сильніша за смерть. Любов дозволяє нам бути щасливими, не зважаючи на жодні виклики. Любов дозволяє нам підтримувати всіх тих, які сьогодні страждають, – родини, що втратили своїх Захисників. Тому будьмо поруч одні з одними у вірі, надії і любові.
