Сьогоднішня неділя має назву неділя про Страшний суд. У євангельському уривку Ісус Христос чітко вказує на діла милосердя, які має чинити кожний християнин. Сьогодні, у час важких випробувань, ми маємо нагоду простягнути руку допомоги своєму ближньому, розділити з ним частинку того, що маємо, відкривши своє серце для Божої любові. Адже сьогодні Ісус Христос каже: «Усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших, – ви мені зробили» (Мт.25,40). Про те, як важливо проживати кожний день, як останній, про те, як важливо чинити справи милосердя, які допоможуть нам осягнути вічність, розмірковує військовий капелан Гарнізонного храму св. ап. Петра і Павла отець Володимир Адамчук:
«Дорогі брати і сестри! Сьогодні ми з вами робимо ще один крок до цього благодатного часу – Великого посту. Сьогоднішня неділя називається м’ясопусна або про Страшний суд. У попередні неділі ми читали притчу про митаря і фарисея, притчу про блудного сина. Ми з вами мали нагоду роздумувати над тим, якою сильною є любов Господа Бога до кожного з нас. Для того, щоб кожний з нас не наважувався грішити тільки тому, що Господь Бог є милосердний, люблячий і все прощає, сьогодні читаємо розповідь про момент Страшного суду, про цю Божу справедливість, яка чекає кожного з нас вкінці нашого земного життя.
Учора, хто мав можливість бути на Літургії, читався євангельський уривок про ті моменти, які будуть передувати Страшному суду. Ісус Христос каже: «Глядіть, щоб вас не звели: багато бо прийде в моє ім’я і буде казати: Це я» (Лк.21,8). Багато разів у медіа від різних «релігійних громад» ми чули про точну дату кінця світу, про те, як воно буде відбуватися. Для нас, християн, день Страшного суду – це радісний момент, адже це зустріч з Богом, яка веде до вічності. Кожен день свого життя маємо переживати, як останній. Кожен день свого життя ми маємо переживати з Господом Богом. Ми знаємо про те, як буде відбуватися цей суд, а відбуватися він буде за нашими добрими чи поганими вчинками. Цей суд пригадує нам про велику відповідальність, яка чекає кожного з нас. На цьому Божому суді кожне наше добре діло, яке ми зробили, буде для нас надзвичайно великою потіхою. Ісус Христос говорить: «Усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили» (Мт.25,40).
Сьогодні ми маємо обов’язок подякувати нашим воїнам за те, що вони роблять для своїх братів і сестер, що вони роблять для дітей і батьків, що вони роблять для кожного з нас зокрема. За цей останній час вони засвідчили стільки геройської любові, що її не можна описати жодними словами, тому у особливий спосіб ми мусимо огортати їх своїми молитвами. Кожного дня ми з вами маємо нагоду здобувати собі цю ласку і дар спасіння, який дає нам Господь Бог. Але чи вміємо ми розпізнати цю ласку? Своєю наукою про Страшний суд Ісус не хоче лякати нас вічними карами чи муками, але, навпаки, – вказує нам на важливість дотримання Заповідей любові до Бога і до ближнього».
Підготувала Юліана Лавриш
