У сьогоднішньому Євангельському уривку читаємо про те, як до Ісуса приступив один чоловік і попросив Його зцілити свого сина, який був причинний і тяжко нездужав: часто кидався у вогонь і воду. Христос зцілив цього хлопця, наголошуючи на важливості віри у нашому житті.
У своїй проповіді священник Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла отець Володимир Адамчук розмірковує над запитанням про те, чому учні Христові, наділені повнотою влади, не змогли зцілити цього юнака.
«У сьогоднішньому Євангельському читанні чуємо про те, як Ісус Христос виліковує хлопця. Цей уривок ми читаємо і у часі Великого посту, адже у ньому йдеться про важливість нашої віри. Великий піст закінчується Воскресінням, яке вимагає від нас надзвичайно великої віри. Євангелист Матей коротко розповідає нам про сьогоднішню подію і ставить акцент не тільки на самому факті зцілення цього хлопця, але і на тому, що учні не змогли його зцілити. Євангелист підводить нас до запитання: чому учні не змогли зцілити цього юнака? Чому вони виявилися не здатними сповнити цю владу, яку їм дав Христос? Ісус Христос говорить про те, що їм забракло віри. І виникає ще одне запитання: як могло забракнути віри людям, які першими прийняли Його, як Бога, які бачили Його чуда, які слухали Його науку? А далі Ісус Христос продовжує: “А щодо цього роду бісів, то його виганяють лише молитвою і постом” (Мт. 17, 21)», – сказав під час проповіді отець Володимир Адамчук.
Священник підкреслив важливість молитви і посту у нашому житті і наголосив на тому, що вже завтра починається Успенський піст.
«Усі ми кожного дня стараємося молитися, адже наша молитва – це спілкування з Богом. Ми, як Його творіння, молимося зранку і ввечері. Дуже часто нам бракує часу на молитву, але все ж таки вона присутня у нашому житті. Вже завтра починається Успенський піст, який є дуже важливий у нашому духовному житті. Піст – це не тільки те, що обмежує нас у чомусь. Піст усуває все те, що заважає нам бути з Богом. Кожен із нас має старатися постити – обмежувати себе у тому, від чого залежний. Сьогоднішній Євангельський уривок заохочує нас проаналізувати цей приклад апостолів, приклад батька, який просить Господа змилуватися над своїм сином. Звісно, що ми завжди стараємося бути добрими, але часто нам бракує ревності, любові і милосердя. Можливо, ми не достатньо постимо, не завжди надіємося на Господа так, як би це мало бути. А, можливо, нам бракує віри так, як бракувало її апостолам? Адже сьогодні ми переживаємо різні труднощі і випробування, тому всі ці запитання є актуальними для нас», – закцентував отець Володимир Адамчук.
Наприкінці своєї проповіді священник процитував слова одного чоловіка, які стосуються і нашої віри в Бога: «Один чоловік колись сказав: “Я вірю в Бога так, як вірю в сонце. Але не тому, що я його бачу, а тому, що в його світлі я можу бачити все, що знаходиться довкола мене”».
А також додав: «Дорогі у Христі брати і сестри, сьогодні просімо Бога, щоби кожного дня показував нам те, чого нам не вистачає. Просімо Господа, щоб дарував нам розуміння і сили виправляти все це і доповнювати, а, відтак, кожного дня все краще і краще засвідчувати свою віру в Бога».
