У Другу неділю Великого посту ми читаємо Євангельський уривок про оздоровлення розслабленого чоловіка. Дуже часто причиною різного роду терпіння і страждання є гріх. Проте, Ісус Христос може зцілити як наші духовні недуги, так і тілесні. Які найголовніші правила Великого посту? З кого ми беремо приклад – з чотирьох друзів, які зуміли послужити своєму ближньому? А чи, можливо, з книжників, які шукали можливості, щоб засудити Христа? Чому історія про розслабленого – це розповідь про кожного з нас? Над цими питаннями розмірковує капелан Львівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут, священник Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла отець Володимир Адамчук.
Молитва, піст і милостиня – три правила Великого посту
Дорогі брати і сестри! Ми з вами переживаємо Другу неділю Великого посту. Уже два тижні ми прямуємо цією дорогою, яка веде нас до Воскресіння Христового. І вже зараз можемо зробити якісь певні висновки про те, що нам вдалося. Запитаймо себе також і про те, що не вдалося і що потрібно змінити. Це все потрібно робити для того, щоб усі свої «мінуси» постаратися виправити на «плюси». У нашому духовному житті маємо три види стосунків: наші стосунки з Богом через молитву, наші стосунки з ближніми через милостиню, наші стосунки з самим собою через піст. Отже, три правила Великого посту – молитва, піст і милостиня. Пам’ятаймо, що у молитві ми спілкуємося з Богом, а бути милосердним – вміти побачити потреби інших людей.
Євангельський уривок про розслабленого – історія про кожного з нас
У сьогоднішньому Євангельському читанні йдеться саме про такого роду стосунки з Богом і своїми ближніми. Євангелист Марко розповідає нам про чотирьох товаришів, які з вірою і любов’ю прийшли до Ісуса Христа, несучи свого розслабленого друга. Ісус, уздрівши їхню віру, каже до розслабленого: «Сину, відпускаються тобі твої гріхи» (Мр. 2, 5). Христос через віру цих людей зціляє розслабленого чоловіка. Читаючи цей Євангельський уривок, можемо також виділити дві групи людей. Перша група – це товариші, які приклали дуже багато зусиль для того, щоби свого друга принести до Ісуса Христа. Друга група людей – це книжники, які, начебто, прийшли, щоби послухати науку Христову, але, насправді, вони шукали приводу, щоб засудити Його. Дивлячись на наше повсякденне життя, ми можемо порівнювати себе і з першою групою, і з другою групою людей – в залежності від обставин. За прикладом цих товаришів ми можемо вміти прощати, можемо вміти любити, можемо вміти послужити своєму ближньому. Приклад чотирьох друзів свідчить, що розслабленість ближнього є викликом для кожного з нас. За прикладом чотирьох друзів зуміймо привести до Бога тих, які знаходяться поруч з нами. Проте, ми можемо бути подібними до цих книжників – чекати допоки хтось помилиться, щоби одразу ж осудити його. Адже саме так диявол діє у нашому житті, віддаляючи нас від Бога. Але, попри всі його старання, ми чуємо слова Ісуса Христа: «Відпускаються тобі твої гріхи».
Віра як вияв Божої сили
«Відпускаються тобі твої гріхи». Згадаймо, як часто ми чуємо ці слова під час Таїнства Сповіді. У цей момент ми радіємо з того, що Господь любить нас такими, якими ми є, – часто немічними і грішними, а часом побожними і праведними. Тому сьогоднішня подія є важливою для нас, адже дотикається нашої віри. Так, як тоді до цих товаришів, так і сьогодні до нас ставить запитання: «Ким є Христос?» У книзі «Католицизм» єпископ Роберт Баррон каже, що все Євангеліє побудоване на тому, ким є Ісус Христос, а не на тому, яким є Його вчення. Ісус запитує учнів не про те, яке Його вчення, чи воно подобається людям, чи воно їм не за тяжке, чи підходить, а про те «за кого мають Мене люди?» Четверо друзів, які принесли розслабленого чоловіка до Христа, у своєму серці мали величезну віру. І саме віру Христос ставить нам як приклад для наслідування. Віра як вияв Божої сили. Цей Євангельський уривок ми читаємо саме у часі Великого посту, який закінчується надзвичайно великою подією, – Воскресінням Христовим. Воскресіння потребує від нас надзвичайно великої віри. Нехай приклад цих чотирьох товаришів стане для нас прикладом живої і люблячої віри.
