У нашій традиції є звичай щосереди згадувати Марію, яка співтерпить під хрестом із Своїм Сином та нашим Спасителем. Вона знала, що Ісус Христос прийшов у цей світ, щоб спасти кожну людину, адже така є Божа воля – Вона свята. Зовсім не жаліючи себе, Богородиця також подарувала Своє Серце за спасіння світу. І Церква по-особливому вшановує це стояння Марії під хрестом разом з учнем Іваном. Це є прообразом шляху Церкви, яка у світі також постійно страждає, і кожен християнин дуже часто наражається на таку зневагу. Водночас, людина часто страждає внаслідок власного гріха. Адже саме через гріх у світ увійшла смерть. Ісус Христос же постраждав найперше через Свою святість. Але Христос Воскрес, а разом з Ним воскреснемо і ми. І в цьому полягає Божий задум, щоб відновити цей втрачений рай для кожної людської душі. І головне наше завдання – через виконання Божої волі віднайти себе у Царстві Божому.
В уривку з Євангелія від Матея читаємо першу згадку про страждання. “З того часу Ісус почав виявляти своїм учням, що Йому треба йти в Єрусалим і там багато страждати від старших, первосвящеників та книжників, і бути вбитим, і на третій день воскреснути” (Мт. 16, 21). А Петро став Йому докоряти: “Пожалій себе, Господи! Це хай не станеться з тобою!” (Мт. 16, 22). Ну, як можемо бачити, що Петро ще не до кінця був сповнений цієї досконалості. Так і кожен із нас прямує до цієї досконалості протягом усього свого життя. Ісус досить так гостро відповідає: “Ти мені спокуса, бо думаєш не про Боже, а про людське” (Мт. 16, 23). Згодом, як читаємо у Святому Письмі, Петро стає старшим серед усіх і провадить за собою цілу Церкву Христову. А згодом він постраждав за віру Христову і прийняв мученицьку смерть. Він сповняє Божий задум…
Ісус сказав до своїх учнів: “Коли хтось хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за мною” (Мт. 16, 24). А чи Бог любить нас тільки тоді, коли ми постраждаємо? Вочевидь, що не так. Бог любить нас безумовно. Він не хоче, щоб гріх віддаляв нас від Нього. Господь гаряче бажає нашого навернення. Бог любить нас, коли ми ще недосконалі! Через Святі Таїнства Сповіді і Євхаристії ми маємо нагоду навернутися і розуміти Божу волю, вдосконалюватися. Завжди пам’ятаймо про те, що Святе Письмо дає правильні відповіді на всі наші життєві запитання.
о. Всеволод Семененко, священник Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла
