Після Хрестопоклінної неділі ми цілий тиждень вклоняємося цьому дереву спасіння – Хрестові, на якому було розіп’ято Ісуса Христа. У сьогоднішньому Євангелії від Луки Христос розповідає нам притчу про смоковницю, посаджену у винограднику одного чоловіка. Він прийшов і почав шукати на ній плода, та не знайшов. Тоді цей чоловік сказав до виноградаря: «Оце три роки, як я приходжу, шукаючи плода на цій смоковниці, і не знаходжу. Зрубай її: нащо й землю займає ще?» (Лк. 13,7). А виноградар відповів чоловікові, що варто рік почекати, може щось вродить, а коли ні, то можна і зрубати її. Дуже часто і наше життя обкутує гріх, внаслідок чого ми не отримуємо цієї доброї поживи і не приносимо доброго плоду.
Ісус Христос взяв на себе наші гріхи, щоб спасти нас від загибелі. У цьому і полягає велика Божа воля – відкупити нас. Вона спонукає нас відректися від гріха. І коли ми приймаємо Божу волю, тоді у наше життя приходить так би мовити нова весна. І всупереч всім нашим випробуванням маємо залишатися вірними Богу до кінця. Бо Бог – Любов.
Господь готовий нести наш хрест разом з нами. Так, Його хрест непосильний нікому, адже ніхто не зміг би відкупити людський рід, але наш хрест Він готовий нести разом з нами. Хрест провадить нас до Воскресіння. Хрест, який ми довіряємо Богу, провадить нас до Царства Небесного. Нехай Божа ласка, яку ми приймаємо через Сповідь і Святе Причастя, нам у цьому особливо допомагає.
о. Всеволод Семененко, священник Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла
