У шістнадцятому розділі Євангелія від Івана Ісус Христос говорить до своїх учнів: «Ще трохи, і ви не побачите мене більше, і знову ще трохи, – і побачите мене: я бо йду до Отця» (Ів. 16, 15). Він говорить про своє Розп’яття і Воскресіння, а, зокрема, і про Святого Духа, який має зійти на цю молоду Церкву. І, власне, ми наближаємося до цього величного празника Зіслання Святого Духа. А на наступний день ми святкуємо день Святого Духа, який народжує Церкву Христову. Святий Дух і нас з вами народжує для Царства Небесного. Святий Дух допомагає нам думати про добре і вічне, вчить нас молитися, робити добрі вчинки, читати Святе Письмо…
У сьогоднішньому Євангелії Ісус Христос каже: «Істинно, істинно кажу вам: Чого б ви тільки попросили в Отця, – він дасть вам у моє ім’я» (Ів. 16, 22). Попри всі свої труднощі, які ми з вами переживаємо, а особливо у часі війни, кожну хвилинку свого життя стараймося присвячувати Богові. І, знову ж таки, у шістнадцятому розділі Євангелія від Івана читаємо наступні рядки: «Голоситимете, ридатимете, світ же радітиме. Журитиметесь, але журба ваша у радощі обернеться» (Ів. 16, 19). Кожного дня ми з вами переживаємо велику журбу, щонайбільше через загибель наших воїнів, але навіть у таких обставинах стараймося довіряти Богу. Адже зі знаком хреста Господнього ми лягаємо спати і прокидаємося, бо довіряємо Богові. Тому, готуючи себе до цього Дня – народження Церкви (адже Зіслання Святого Духа – це і є День народження Церкви), подумаймо, який подарунок ми хочемо приготувати один одному, як причасники Церкви? А це можуть бути наші добрі вчинки – діла милосердя, піст і молитва. Нехай ці дні будуть для нас такою заохотою поглибити своє духовне життя, розмірковуючи над радістю Царства Небесного.
о. Всеволод Семененко, священник Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла
