Впродовж Великого посту ми особливу увагу звертаємо на Таїнство Сповіді. Адже протягом сорокаденної мандрівки до Воскресіння Христового так важливо очистити власне серце і попросити пробачення у люблячого Бога. Приступаємо до Сповіді якомога частіше, а найкращою нагодою для цього є перша п’ятниця місяця. Зокрема вже завтра, у Гарнізонному храмі св. ап. Петра і Павла, як і традиційно у першу п’ятницю місяця, відбудеться Вечір Сповіді. Про те, як найкраще підготуватися до Таїнства Сповіді та що для цього потрібно, розмірковує капелан Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного отець Юрій Балух.

«Таїнство Сповіді – це тайна великого вияву Божої любові і милосердя до нас грішних»

У Церкві Христовій є сім Святих Таїнств. Серед них – і Свята Тайна Сповіді. Про Сповідь хтось знає більше, а хтось знає менше. Хтось бачить потребу у своєму духовному житті, а хтось не бачить її, але все ж таки нам важливо знати про Сповідь. Якщо до цього Святого Таїнства ми будемо відноситися, як до просто формальності, як до передсвяткової традиції, – це буде найбільшою помилкою. Мовляв, я йду до Сповіді, бо так всі роблять. Важливо пам’ятати, що Таїнство Сповіді – це особиста зустріч людини з милосердним Богом, Який дарує прощення, Який любить кожного з нас, як Батько. Господь наш Ісус Христос прийшов у цей світ, щоб зцілити і спасти кожну людину, щоб відновити цю втрачену через гріх людську цінність. Христос є лікарем душ і тіл людських. Під час свого земного життя Він відпускав гріхи і зціляв хворих. Таїнство Сповіді – це тайна великого вияву Божої любові і милосердя до нас грішних, до нас недосконалих. Через наші гріхи, через наші немочі, через наші помилки Господь все ж не відкидає нас. Він не відвертається від нас, а очікує від нас покаяння. Господь прощає нас тоді, коли ми каємося. У своїй любові Він дарує нам можливість покаятися, повернутися до життя з Ним, повернути собі цю загублену цінність людського життя, повернути цінність Божої дитини.

«Бог одягає нас у білу одежу, даючи на ноги сандалі, а на руку перстень»

Таким яскравим і промовистим прикладом є приклад блудного сина і милосердного, люблячого батька. Син, який тяжко згрішив супроти батька, пішов далеко від нього. Молодший син втратив цю цінність людини, але, не зважаючи ні на що, він навертається. Блудний син кається, він усвідомлює, що з батьком є найкраще. А як батько зустрічає свого молодшого сина? Батько зустрічає його, будучи сповненим милосердя і любові. Це і є зустріч, яку ми переживаємо у Сповіді, коли добре готуємося до неї. Це зустріч сповнена батьківських люблячих обіймів, це зустріч, яка повертає нам образ і подобу Божу. Бог одягає нас у білу одежу, даючи на ноги сандалі, а на руку перстень, щоб ми боролися і не здавалися, щоб ми ставали іншими. Покликання кожного із нас – бути причасниками Христового життя. Таїнство Покаяння – це Таїнство нашої переміни. Наша добра Сповідь містить у собі пізнання і визнання наших провин. Святий Августин говорив про те, що коли ми пізнаємо свої гріхи і оскаржуємо себе в них, тобто жаліємо за них, засуджуємо себе за них, то ми вже починаємо співдіяти з Богом. І визнання наших злих вчинків – це початок добрих вчинків. Тому маємо приступати до Сповіді з тим усвідомленням, що ми визнаємо свої провини, стаючи на добру дорогу. Таїнство Сповіді зосереджує нашу увагу на тому, якою унікальною є Божа любов до нас. Гріхом людина шкодить собі, вона віддаляється від Бога, вона щораз то більше починає руйнувати себе і світ довкола себе, перетворюючи своє життя на таку пустиню. Приступаючи до Сповіді, маємо унікальну нагоду пізнавати цю Божу любов до нас. І кожного разу ми маємо казати, що вже більше не хочемо так далеко віддалятися від Бога, блукати у цій пустині, блукати у цій самотності, блукати у цій темноті.

«Найголовнішим даром Сповіді є прощення, яке людина отримує від Бога»

Ісус Христос, як я вже сказав, під час свого земного життя зціляв людей, відпускаючи їм гріхи. Він не покидає людину і після свого Вознесіння. Силою Святого Духа Він чинить це і далі через свою святу Церкву у Святій Тайні Сповіді. Важливо не забувати про те, що Свята Тайна Сповіді – це великий Божий дар. На сторінках Святого Письма читаємо: «Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж затримаєте – затримаються» (Ів.20,22-23). Ці слова Ісус Христос промовив до своїх учнів. Це навчання свята Церква береже і до тепер, щоденно лікуючи сотні потребуючих душ, які спраглі Божої любові, які спраглі Божого милосердя. Свята Тайна Сповіді має свої дари. Найголовнішим даром Сповіді є прощення, яке людина отримує від Бога. Людина має бути вдячною Богові за те, що Він не залишив її самотньою. Свята Тайна Сповіді несе у собі благодать для християнина. Завдяки цьому Таїнству ми маємо нагоду долати гріхи і схильності до них, підніматися з упадку, утверджуватися у чеснотах. Отже, бережімо чистоту свого серця, чистоту думок, слів, вчинків.

Що потрібно для доброї Сповіді?

Свята Церква навчає нас у Катехизмі. Важливо зробити собі іспит сумління, тобто пригадати усі вчинені нами гріхи. Друге – щиро покаятися за вчинені гріхи. Третє – постановити виправитися. Четверте – визнати гріхи перед священником. П’яте – виконати покуту, визначену сповідником. З чого потрібно почати добру Сповідь? Про це так же само говорить митрополит Андрей Шептицький. Праведний слуга Божий каже, що до доброї Святої Сповіді треба і довше приготовлятися. Перед Святою Сповіддю потрібно ревною і покірною молитвою випросити собі дар Покаяння, дар сердечних сліз. Важливо не забувати про молитву. Починаючи цей іспит сумління, молимося молитву «Царю Небесний». Пригадаймо собі, коли останній раз приступали до Святої Сповіді. Про це важливо сказати, коли приступаєш до Святої Сповіді. Святі Отці казали про те, що людина, яка рідко сповідається, вона втрачає здатність розрізняти добро і зло, що негативно впливає на її духовне життя. Тому разом з цією порадою молитися і пригадувати всі ці вчинки, є добра порада робити іспит сумління кожного дня. Аналізувати свій день – це заохота для кожного. Ми маємо якомога частіше приступати до Святої Сповіді, не чекаючи початку Різдвяного посту чи Великого посту. Ми маємо практикувати хоча би раз на місяць приступати до цього Таїнства. Часта Сповідь, про що наголошують Отці Церкви, сприяє тому, щоби людина стала духовно здоровою. Тоді людина здатна протистояти різним гріхам, викликам і спокусам. Часта Сповідь збільшує сили у нашій духовній боротьбі. Уникаймо спокус того, щоб затаїти, не визнати якогось гріха. Важливо виконати покуту. Роздумуючи над Таїнством Сповіді, бажаю кожному із нас пам’ятати про те, що Бог хоче, щоб ми були і духовно, і тілесно здоровими. Бог завжди хоче допомагати нам у нашій здатності протистояти цьому злу. Він робить нас сильними у цій боротьбі. Бог прагне чистоти наших сердець, наших думок.

Підготувала Юліана Лавриш