Молитва за померлих – це свідчення нашої віри у життя вічне у воскреслому Ісусі Христі. Про важливість молитви за наших померлих, про воскресіння юнака з Наїну та воскресіння дочки Яіра як символ перемоги Життя над смертю розмірковує священник Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла отець Юрій Цюпка.

Молитва за померлих як невід’ємна складова християнської віри

Свята Церква щоденно збирає нас на спільну молитву. Ми приходимо до храму для того, щоб спільно молитися Божественну Літургію. Проте, невід’ємною складовою нашої християнської віри є молитва за померлих. І кожного дня ми з вами маємо добру нагоду молитися за усіх наших рідних і близьких, які відійшли до вічності. Вони знаходяться поруч з Богом, Який є Богом живих. У Євангелії від Луки читаємо: «Бог же не є Бог мертвих, але живих» (Лк. 20, 38). І тому ми щиро молимося за наших померлих і просимо Бога, щоб оселив їх у квітучому місці. Святе Письмо навчає нас, що молитися за померлих означає виконувати добру і благочестиву справу. Звичайно, що наші рідні залишаються частиною нашого життя, вони залишаються частинкою історії нашого життя. І наше з вами завдання – пам’ятати їхні добрі вчинки, пам’ятати їхні добрі слова, пам’ятати їхню прекрасну усмішку. Наші близькі і рідні залишаються поруч з нами, а ми продовжуємо щоденно пам’ятати про них і любити їх. Апостол Павло у Посланні до Корінтян говорить: «Любов ніколи не переминає» (1 Кор. 13, 8). Щодня наповнюймо своє серце жертовною любов’ю, якої навчає нас Христос. Пам’ятаймо, що істинна любов не може існувати без Бога. Тому ми щоденно приходимо до храму на спільну молитву, приймаємо Святі Таїнства для того, щоб не втратити цей зв’язок з Богом.

Воскресіння юнака з Наїну та воскресіння дочки Яіра як перемога Життя над смертю

У Святому Письмі ми читаємо про те, як Ісус Христос реагував на смерть тієї чи іншої людини. Христос заплакав, коли помер Його друг Лазар. За кілька днів, як розповідає нам євангелист Іван, Він воскресив Лазаря. І побачивши, що вчинив Спаситель, люди ще більше увірували в Нього. Пригадуємо собі також історію воскресіння юнака з Наїну. Христос разом із своїми учнями і силою народу прямував до міста, що зветься Наїн. Коли вони наблизилися до міської брами, то побачили, як виносили мертвого сина, який був єдиним у своєї матері, що була вдовою. Ісус доторкнувсь до мар і сказав: «Юначе, кажу тобі, встань!» (Лк. 7, 14). Тоді юнак підвівся і почав говорити. Ця Євангельська розповідь є прообразом нашої майбутньої радості у вічному житті з Богом. У Євангелії від Луки читаємо також і про воскресіння дочки Яіра, який був головою синагоги. Припавши до ніг Ісуса, чоловік почав просити зайти до нього в хату. Була бо в нього дочка одиначка, і вона вмирала. І по дорозі до цього дому приходить хтось від голови синагоги і каже, що його дочка померла. І тоді, коли всі плакали за нею і голосили, Ісус Христос промовив такі слова: «Не плачте, вона не вмерла, вона тільки спить» (Лк. 8, 52). А далі Він узяв її за руку і голосно промовив: «Дівчино, пробудися» (Лк. 8, 54). І дух її повернувсь до неї, і вона миттю встала. І коли сам Христос був розіп’ятий на хресті, то розмовляв із двома розбійниками, яких розіп’яли поруч з Ним, одного по правиці, а другого по лівиці. Один з них зневажав Його, кажучи: «Хіба ти не Христос? Спаси себе і нас!» (Лк. 23, 39). А другий промовив: «Згадай про мене, як прийдеш у своє Царство» (Лк. 23, 42). Ісус відповів йому: «Істинно кажу тобі: Сьогодні будеш зо мною в раї» (Лк. 23, 43). Ісус Христос виявляє свою безмежну любов і прагне спасти кожну людину.

Молитва за померлих – це вияв великої любові до них

Щоденно ми молимося за наших рідних, щоб вони перебували у цьому вічному блаженстві. Молитва за померлих – це вияв великої любові до них, це така наша добра справа. Нехай Господь Бог приймає наші щирі молитви за наших рідних, які відійшли до вічності. Приходячи до храму на спільну молитву, ми дбаємо і про свою душу, яка є безцінною в очах Божих. Таким чином ми можемо подбати про свою душу і спасти її. Пам’ятаймо, що Господь віддав Своє життя за кожного із нас. Дорогі брати і сестри, бережімо своє життя!