Сьогодні – друга неділя Великого посту. У Євангелії від Марка ми читаємо про оздоровлення розслабленого чоловіка. Ісус Христос знаходився у домі, де промовляв до людей словом. І там зібралося стільки народу, що навіть перед дверима не було місця. І четверо друзів розкрили стелю над місцем, де Він був, й отвором спустили ліжко, на якому лежав розслаблений. Ісус, побачивши їхню віру, до розслабленого каже: «Сину, відпускаються тобі твої гріхи» (Мр.2,5). Про важливість духовного зцілення у нашому житті розмірковує священник Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла отець Юрій Цюпка:
«Дорогі брати і сестри! Сьогоднішнє Євангеліє розповідає нам про те, що людина, завдяки своєму пошуку, завдяки певним діям, певному розумінню, може зробити добро для свого ближнього. І сьогодні читаємо про чотирьох друзів, які принесли розслабленого чоловіка. Так, дуже часто їх називають друзями, але можемо назвати їх і ближніми, тому що для цього розслабленого чоловіка вони були найближчими, які зуміли послужити у найпотрібніший час. І Господь зціляє цього розслабленого чоловіка. Дуже часто і ми хворіємо тілесно, а, інколи, на жаль, і духовно. І, на жаль, людина дуже часто не звертає увагу на духовні речі, вона відкладає їх на якесь таке крайнє місце. Але все ж таки приходить час, коли ми починаємо розуміти, що для нас це є дуже важливо. Нам, інколи, здається, що Господь не завжди вислуховує наші молитви, адже тілесно ми чомусь не оздоровляємося. Але пам’ятайте про те, що Він завжди лікує духовно. Господь завжди прощає нам наші гріхи, приймає і вислуховує людину.
У сьогоднішньому євангельському уривку ми читаємо і про тих, які міркували про те, а де ж є Бог, адже тільки Він може відпускати гріхи. Ісус Христос, збагнувши духом, що вони таке собі думають, до них і каже: «Чого таке ось намислюєте у ваших серцях? Що легше – сказати розслабленому: Відпускаються тобі гріхи, а чи сказати: Встань, візьми твоє ліжко й ходи?» (Мр.8-9). Господь відпускає людині гріхи, щоб вона змогла жити вічно, адже саме Він подарував їй цю вічність. І саме Господь подарував людині цей час, протягом якого вона має дати відповідь на запитання: чи хочу я цієї вічності? Чи хочу я бути з Богом. І в часі Великого посту маємо можливість діяти, користати з Таїнства Покаяння. У часі Великого посту маємо нагоду обдумати своє життя і прийти до Господа».
Підготувала Юліана Лавриш
