Цього тижня ми розпочали особливий період церковно-літургійного життя — Великий піст. Це час духовної подорожі, наприкінці якої ми покликані зустрітися з Воскреслим Ісусом. Ця мандрівка дає нам можливість позбутися всього, що обтяжує та сковує наше серце, адже тільки чисте і вільне серце здатне пережити справжню, глибоку радість перемоги Господа над владою диявола.
Світлої пам’яті Отець і Глава нашої Церкви Блаженніший Любомир говорив: «Піст — це час, коли ми повинні позбутися того, що нас руйнує, й віднайти в собі образ Божий». Впродовж останніх років ми неодноразово бачили, як зло руйнує. Вигляд наших зруйнованих міст і сіл, спустошених російською війною, назавжди залишиться в нашій пам’яті болючим спогадом. Але диявол чинить щось подібне й у нашому серці. Він через гріх невтомно намагається перетворити наше серце, яке є храмом Святого Духа, на жахливу руїну. Отож, піст — це час, коли ми розбираємо ці руїни й знову будуємо у своєму серці чудовий дім для Бога. Ми є архітекторами цієї будови, а нашими ресурсами у цьому відновленні є піст, молитва і милостиня. Праведний митрополит Андрей Шептицький писав про ці духовні інструменти: «Піст без молитви — це лише дієта, а молитва без милосердя — це лише порожній звук». У нашій духовній мандрівці ми покликані водночас користуватися всіма трьома чеснотами. Будуймо в них добрий дім для Христа у своїх серцях.
Нехай цей Великий піст стане для нас не лише часом утримання, а й часом оновлення, переміни серця, зростання в любові до Бога і ближніх. Мандруймо з радістю та впевненістю назустріч Воскреслому Спасителю, щоб у Пасхальну ніч разом виголосити «Христос воскрес» не лише устами, а й оновленим життям.
отець Роман Ментух, священник Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла
