«Капеланське служіння – це завжди вихід за межі зони власного комфорту»
Таку думку висловив о. Степан Сус, капелан Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. І продовжив, що це не є якась новизна, так починав своє служіння Христос і апостоли.
«Девіз капеланів – «завжди поруч», треба бути людьми, бути поруч і бути відкритими для всіх», – наголосив священик.
«Є певні речі, які ми повинні ламати. Не все змінювати, але капеланство і душпастирство XXI століття це виклик для всіх Церков усього світу», – переконаний о. Степан.
«Кожен з нас іноді рухається по пустині, але важливо в тій пустині, де є багато доріг, бачити горизонт – куди ти рухаєшся». Саме такий горизонт намагаються показати курсантам капелани.
«Молодь не любить обов’язків, треба показати їй, що Бог не обов’язок, а можливість»
Одним з гостей Міжнародного семінару Українського християнського академічного товариства був о. Дàвід Ґрунда, член молодіжної комісії греко-католицької єпархії Ньїредьгаза, настоятель парохії Марія Повч в Угорщині.
Він розповів про роль священика в початковій, середній школах та гімназіях і наголосив на важливості євангелізації дітей з раннього віку: «Що раніше Ви почнете говорити з дітьми про Бога, то кращого результату Ви зможете досягти в майбутньому».
Доповідач переконаний: «Молодь не любить обов’язків, треба показати їй, що Бог не обов’язок, а можливість, відкритість».
Саме таким чином, змалечку виховуючи любов до освіти, до Бога, на думку доповідача, душпастирям потрібно працювати з молоддю.
Бути завжди поруч
о. Юрій Остап’юк, голова Студентського капеланства Львівської архиєпархії УГКЦ чітко дотримується девізу капеланів «бути завжди поруч» і вкладає в нього три аспекти: бути при щоденному житті молодої людини, будувати довіру та свідчити своїм життям, бо «те, як ти живеш, тим ти і є».
Духівник поділився основними цінностями («стовпами»), на яких студентські капелани будують працю з молоддю: Слово Боже, спільнотність, служіння, літургійне і молитовне життя.
На думку о. Юрія, вагомий також екуменічний аспект праці з молоддю, бо на зустрічі приходять студенти різних конфесій. Тому важливим є не те, з якої конфесії отець, а те – що він просто є серед студентів.
Джерело: сайт “Духовність”, журналіст Анна Грапенюк
