27 жовтня 2018 року у Львові попрощалися з Олегом Фоміним, військовим 92-бригади, учасником АТО, який понад рік лікувався у Військово медичному клінічному центрі Західного регіону (Львівський Госпіталь).
Молитовне прощання відбулося у каплиці на вул. Пекарській, яке очолив о. Мирон Горбовий, капелан Львівського шпиталю. Помолитися прийшли військові, волонтери, а також ті, хто знав та підтримував Олега. Після поминальної панахиди українського захисника перевезуть на Кіровоградщину, де його поховають.
Олег Фомін народився 1991 року в селі Улянівці Олександрійського району Кіровоградської області. Після школи працював охоронцем у місцевому агропідприємстві.
Згодом він одружився, у подружжя народилося двоє доньок.
Спочатку війни на Донбасі він сам пішов до воєнкомату. Спочатку служив у 37-му мотопіхотному батальйоні, який згодом став частиною 57-ї бригади.
Олег Фомін брав участь в обороні Широкіного у квітні 2015 року, згодом – поблизу Павлополя, Чермалика. Він був кулеметником, навідником БТРу.
Після завершення першого контракту із ЗСУ повернувся додому, але за декілька місяців підписав новий та став до лав 22-го батальйону 92-ї бригади.
Травму хребта чоловік отримав неподалік Оленівки на Донеччині, після чого трапився параліч рук та ніг. Його лікували в Покровську, Одесі, але найдовше у Львівському військовому госпіталі.
26 жовтня 2018 року після довгого та виснажливого лікування Олег відійшов у вічність.
Згодом він одружився, у подружжя народилося двоє доньок.
Спочатку війни на Донбасі він сам пішов до воєнкомату. Спочатку служив у 37-му мотопіхотному батальйоні, який згодом став частиною 57-ї бригади.
Олег Фомін брав участь в обороні Широкіного у квітні 2015 року, згодом – поблизу Павлополя, Чермалика. Він був кулеметником, навідником БТРу.
Після завершення першого контракту із ЗСУ повернувся додому, але за декілька місяців підписав новий та став до лав 22-го батальйону 92-ї бригади.
Травму хребта чоловік отримав неподалік Оленівки на Донеччині, після чого трапився параліч рук та ніг. Його лікували в Покровську, Одесі, але найдовше у Львівському військовому госпіталі.
26 жовтня 2018 року після довгого та виснажливого лікування Олег відійшов у вічність.
