Великий піст – особливий період церковного року, який підготовляє нас до гідної зустрічі з Воскреслим Христом. У цей час служать особливі Богослужіння. Про особливості Богослужінь Великого посту розповідає священник Гарнізонного храму отець Нестор Кизик.
Літургія Передшеосвячених Дарів. У літургійних текстах можна зустріти назву Вечірня з Причастям. Літургія Передшеосвячених Дарів починається саме з Вечірні. Після цієї Вечірні маємо читання із Старого Завіту, а на завершення – Причастя. Літургія Передшеосвячених Дарів тим і відрізняється від Літургій, які ми звикли молитися, зокрема це Літургія Василія Великого, Літургія Іоана Золотоустого. На Літургії Передшеосвячених Дарів немає Анафори, а ці Дари, якими ми причащаємося, вони наперед освячені. У неділю священник готує Дари, молиться Проскомидію для того, щоби запричащати не тільки вірних, які знаходяться на цій Літургії, але щоб була можливість запричащатися протягом всього тижня, який слідує після цієї неділі. Традиційно Літургія Передшеосвячених Дарів вважається однією із найдавніших Богослужінь, які ми маємо. Церква, дбаючи про своїх вірних, не може заборонити людям приходити до Причастя. Саме тому була традиція звершувати Літургію Передшеосвячених Дарів для того, щоб Божий люд мав можливість прийняти Святе Причастя. У текстах, в основі яких лежить Вечірня, ми роздумуємо над величчю Бога, дякуємо Богові за те, що Він допоміг прожити цей день, приносимо перепрошення за наші гріхи. Ці тексти мають такий покаянний характер. Якщо на Літургії Василія Великого чи Іоана Золотоустого немає приписів, щоби робити поклони чи вклякати на коліна, то на Літургії Передшеосвячених Дарів, яка сповнена того покаянного характеру, є приписи робити поклони, вклякати на коліна навіть під час обходу зі Святими Тайнами. Саме Літургія Передшеосвячених Дарів змушує нас переосмислити Святі Тайни через призму покаянного характеру та посту.
Покаянний канон Андрея Критського. Ми молимось його у перший і п’ятий тижні Великого посту. Коли у середу 5-го тижня посту ми читаємо весь Канон, то впродовж першого тижня молимося його частинами – у понеділок, вівторок, середу і четвер. Саме цей покаянний Канон сповнений постовим характером, де ми роздумуємо над життям осіб із Святого Письма, які переживали зустріч з Богом. На основі цього Канону ми дійсно можемо спонукати у собі це покаяння, до чого кличе нас піст. Символічно, що ми молимося Канон Андрея Критського у перший тиждень для того, щоб переосмислити суть свого життя, важливість покаяння, як це бачили Святі Отці. Канон Андрея Критського спонукає переглянути свою духовність, щоб ми могли заглибитися у «підземелля» наших душ і збагатитися.
Сорокоусти. Впродовж Великого посту в особливий спосіб молимось за наших померлих. Тому маємо Чин Парастасу або ж молитву Сорокоустів, коли записуємо імена всіх наших померлих. Впродовж Великого посту священники за них моляться. Сама назва є доволі давньою, її значення полягає у тому, коли багато, а саме сорок священників спільно моляться разом. Звісно, важко сорок священників збирати разом, однак практика Церкви є такою, що у храмах впродовж двох днів – середу і п’ятницю, у Гарнізонному храмі щоденно, є моління за померлих. Молитва є особливою, оскільки вона безперестанна.
Хресна дорога. Є також паралітургійні Богослужіння, до яких відносимо Хресну дорогу. Віряни часто практикують цю молитву, коли роздумують над Страстями Ісуса Христа. Його біль і рани спонукають замислитися над власною гріховністю. Роздумуючи над страстями Христовими, ми прямуємо до власної досконалості. Ми розуміємо жертву Спасителя, яку Він приніс, заради нашого спасіння, взявши на себе наші гріхи. Тому головна місія Великого посту – це переосмислити своє життя і прямувати до досконалості. Піст нас вчить ставати кращими.
