«Ідіть за мною, я вас зроблю рибалками людей» (Мт. 4, 19)
Дорогі у Христі брати і сестри!
Слава Ісусу Христу!
Покликання перших учнів як праобраз нашого покликання
Сьогодні євангелист Матей розповідає нам про покликання перших учнів. Ісус Христос, йдучи попри Галилейське море, побачив двох братів – Симона, що звався Петром, і Андрія, його брата, які закидали сіті у море. Спаситель приходить до цих простих і скромних людей, які щоденно виконували свою роботу, бо були рибалками. Так, Господь обирає саме цих простих людей, Він не обирає тогочасну еліту, Він не обирає верховенство влади. Христос обирає звичайних і скромних за своєю поставою рибалок, скромних за способом свого життям людей, і каже до них: «Ідіть за мною…» (Мт. 4, 19). Господь говорить слово «Ідіть…» Учитель звертається до цих простих людей зі словом, яке означає життя, надію і любов.
На сторінках Святого Письма ми багато разів чуємо слова Ісуса Христа: «Встань, візьми своє ложе і йди». Ось пам’ятаємо, як Ісус воскресив свого друга Лазаря. Можемо навести і багато інших прикладів. Без сумніву, можемо сказати, що сьогодні слово «Ідіть» є звернене до кожного з нас. Сьогодні Христос звертається до кожного з нас: «Почувши голос свого покликання, ідіть і діліться любов’ю з ближніми». Адже учні Христові були покликаними до свого служіння. Ви, я, кожен з нас є вибраним і покликаним: хтось покликаний бути вчителем, хтось покликаний бути священником, хтось покликаний бути лікарем, хтось покликаний бути поліцейським і захищати закон. Дорогі брати і сестри, всі ми є покликаними! Проте сьогодні задаймо собі запитання: чи відповідаємо ми на голос покликання? Чи реагуємо ми на голос свого покликання? Сьогодні ми повинні сказати Христові: «Так, Господи, я йду за Тобою, не зважаючи на те, ким я є, не зважаючи на те, ким я працюю. Я готовий проповідувати Тебе чи то у своїй сім’ї, чи то на роботі, а чи може у школі».
Святі українського народу – люди, які сказали Богові «Так»
Сьогодні Церква Христова святкує день Всіх Святих українського народу. Саме вони почули голос свого покликання і сказали Богові «Так». Вони пішли за Христом, адже також були Його учнями. Це були люди, які жили посеред нас і виконували Слово Боже, які творили нашу історію і незалежність.
Отже, насамперед сьогодні ми величаємо мучеників української землі – Київської Русі, тому хочу згадати одних з перших святих Бориса і Гліба, синів святого Володимира Великого. Вони не пішли війною на рідного брата. Сьогодні ми по-особливому вшановуємо і величаємо Йосафата Кунцевича, єпископа Української Греко-Католицької Церкви. Священномученик Йосафат Кунцевич удостоєний бути похованим у найбільшій святині світу – Соборі Святого Петра у Римі. Він віддав своє життя за те, щоби всі були єдиними. Сьогодні ми по-особливому вшановуємо блаженну Йосафату Гордашевську, співзасновницю Згромадження Сестер Служебниць. Покровителем усіх військових капеланів сьогодні є священномученик Андрій Іщак, який був розстріляним у Львові, неподалік старого Сихова. Сьогодні також згадаймо Миколу Конрада та Володимира Прийму, страдецьких мучеників. Сьогодні ми по-особливому вшановуємо і величаємо ієромонахів Якима, Северіяна та Віталія, дрогобицьких мучеників. Вони не зреклися своєї країни і своєї Церкви. Подякуймо Богові за нашого блаженного Миколая Чарнецького, який постраждав від того самого загарбника і ворога, від якого сьогодні страждають тисячі українців. Сьогодні ми, як українці, маємо популяризувати Святих свого народу. У нашому Гарнізонному храмі знаходиться стенд, на якому є світлини Захисників України. Наші Воїни для нас є сучасними новомучениками, бо віддали своє життя за ближніх. Сьогоднішня неділя – це неділя кожного українця, кожної української родини. Адже кожне дитя, народжене в умовах війни, є свідченням того, що наша нація продовжує жити і боротися за свою Незалежність.
отець Андрій Кобилюх, священник Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла
