6 січня святкуємо Богоявлення Господнє. І саме сьогодні Господь по-особливому запрошує нас прийти на ріку Йордан, яка, немовби, вийшла за свої географічні межі. А ми з відкритим серцем поспішаємо на це святе місце, щоб зустрітися там з Богом. Святі Йорданські води сьогодні протікають через кожний храм. І ми щосили намагаємося зачерпнути святої води для того, щоби скуштувати її самим, щоби окропити нею свої домівки, щоби поділитися цією святинею з кимось у дорозі. Без сумніву, що ми зберігаємо цю Йорданську воду, як щось дуже цінне і важливе. Ця освячена вода є певним символом, який допомагає долати труднощі і випробування, який дозволяє впевнено йти вперед, який дарує відчуття присутності Бога у своєму житті. Адже щоденно ми шукаємо зцілення від болю і ран війни, прагнемо відчути справді цю велику силу життя. Тому ця цілюща і помічна Йорданська вода може оздоровити душу і тіло. І ми з вами, як мужній і віруючий народ, приходимо до храму на молитву, адже всіляко прагнемо цієї зустрічі з Господом. Ми разом з нашими Воїнами шукаємо життя посеред смерті, щоденно боремося, щоденно потребуємо зцілення, яке дарує нам Господь через цю святу Йорданську воду.
Сьогодні Бог з’являється людині. І голос пролунав з неба: «Це Син мій любий, що його я вподобав» (Мт. 3, 17). У таїнстві Богоявлення до кожного, хто приходить на ріку Йордан, Господь звертається такими словами: «Ти син мій улюблений! Ти моя улюблена донька! Я тебе люблю такою, якою ти є». Бог любить нас. Божа Любов зцілює нас. Дуже часто люди «дешево продають» любов. Проте Бог любить нас безумовно. Божу Любов ми не зможемо купити. Божу Любов можна лише пережити. У таїнстві Хрещення на річці Йордан Бог ще раз і ще раз засвідчує свою Любов. Бог відкриває Себе у трьох Особах: Отець, Син і Святий Дух. У таїнстві Богоявлення ми переживаємо щось дуже особисте. Людина, яка живе посеред руїн війни, щодня шукає життя серед смерті. Вона знає і розуміє, що Бог любить її. Адже найбільше ми потребуємо одного – відчувати Божу присутність і Любов.
Причащаючись цією водою, маємо змогу пригадати собі Таїнство свого Хрещення, коли над нами поливали цю святу воду і співали: «Ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися». Зодягнення у Христа – це найкращий духовний бронежилет, подарований людині Богом. Він рятує нас не лише від ворожих видимих куль, але й від невидимих. Ми маємо внутрішню силу протистояти злу, не зважаючи на наші помилки, але з усвідомленням того, що ми є улюблені у Бога. Сьогоднішнє свято спонукає нас внутрішньо переобразитися, повірити і переконати себе у тому, що Божа ласка діє. Коли сьогодні приходимо на ріку Йордан, то пам’ятаймо про те, що вона є згадкою про велику Божу Любов. Адже у цьому місці Господь ввібрав усі людські немочі. Він прийшов і змінив мислення людства. І кожна наша зустріч з Богом – це можливість переображення, можливість відчувати і свідчити Божу Любов. Тому ще раз і ще раз ми готові зодягнутися в Христа і відчути Його надійний захист.
Владика Степан Сус, єпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства, Голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ
