Преосвященніший Владико, дорогі друзі, сьогодні перш за все дякую Богові за можливість бути тут. Дякую Владиці Кеннету за запрошення. Я є священником, військовим капеланом, настоятелем Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла у Львові. На жаль, майже щодень мій ранок розпочинається із похорону воїнів у нашому храмі. Щодня нам доводиться бачити плач матерів, дружин та дітей. Війна триває не три роки, а починаючи з 2014 року. Із небезпекою загинути вперше я стикнувся у 2015 році, перебуваючи з воїнами. Цього дня у наш напрямок летіли ракети системи «Град». І, на жаль, з кожним роком війна лише набирала обертів. І три роки тому росія розпочала повномасштабне вторгнення.
Попри все горе, яке ми переживаємо, сьогодні я б хотів засвідчити, що з нами Бог. Вистояти і боротися надалі за свою Незалежність – це велике чудо від Бога. Попри багато сліз, ми бачимо, як Господь витирає їх. Інколи буває так, що вранці в нашому храмі відбувається похорон воїнів, а через годину ми вінчаємо подружжя, де чоловік і жінка – офіцери ЗСУ, а ще через годину ми охрещуємо дитинку, яка народилася у сім’ї, де батько і матір також є військовими. Ми були свідками того, коли батьки втрачали на фронті єдиного сина, але через кілька років всиновлювали маленьку дитину, додаючи такими вчинками сили тим родинам, які перебувають у крайньому відчаї.
Сьогодні хочу розповісти про українських воїнів – людей, які є прикладом великої любові. Багато з них в перші дні війни добровільно стали на захист рідної країни. Багато з них залишили це комфортне життя, зокрема й за кордоном, аби відстоювати правду. Нас, як священників, наші воїни часто просять про те, щоб ми за них молилися. Вони довіряють своє життя Богові, і тим надихають нас нічого не боятися, йти до кінця. Адже часто ми чуємо гасло наших воїнів – «воля або смерть». Дорогі друзі-британці, користуючись нагодою хочу подякувати всім вам. Ми насправді дуже відчуваємо ваше дружнє плече. І буду відвертий, що без вашої підтримки російські окупанти вчинили б значно більше біди в моїй країні. Щиро дякую вам! Отже, Віра, Надія і Любов, яка ніколи не переминає, єднає нас у молитві з тими, хто віддав своє життя за Незалежність і правду. Будьмо мужні! З нами Бог!
