6 грудня 2018 року в рамках курсу “Конфліктологія” відбулася ще одна лекція від Оксани Собко. Говорили про те, що таке гнучкі психологічні границі, як знайти баланс між дотриманням кордонів інших людей і повагою до власних потреб.

Здорові границі не дозволять нам чекати на холоді друга 30 хв і врешті зустріти його з гнівом і повчаннями. Дбаючи про себе – ми, швидше, зайдемо у найближче кафе. Часте відчуття гніву, провини, бажання виправдовуватися і виправдовувати агресора, заздрість та інше – це все ознаки слабких границь. Як працювати на їхнє зміцнення обговорювали на лекції.
Спершу здається, що межа між байдужістю, егоїзмом і здоровими рамками є тонкою, що жити вільно і так, щоб не порушувати кордонів оточуючих – просто не можливо. Оскільки здебільшого наша культура виховання і навіть традиції переконують нас, що це єдиний ефективний спосіб комунікації. Підтримку ми часто звикли надавати через порушення кордонів інших людей: через знецінення емоцій («нічого страшного»), заборону на емоції («не плач!»), порушення фізичних границь (обійми).
Психологічна наука пропонує комунікувати підтримку (як зрештою, і незадоволення) через озвучення власних переживань, намірів, уточняти у співрозмовника чи можемо обійняти його. При цьому не потрібно давати оцінку вчинкам іншої людини, не вирішуючи за неї, як їй жити.
Ми експериментували також із тим, як відчуваємо перетин власних кордонів під час практичного завдання. Обговорювали толерантність до дискомфорту, вчилися чути себе і відділяти щирі переживання та потреби від привнесених «ідей».
Наголошували на тому, що кордони в першу чергу потрібні для того, щоб уміти про себе дбати, а не для покарання інших, тому важливо, захищаючи їх, робити це максимально асертивно.
А вже наступного четверга, 13 грудня, відбудеться заключна лекція СТУДДНЯ у 2018 році. Тому чекаємо вас о 19:00 у кабінеті №4 на пл. А. Міцкевича, 5.