16 березня 2015 року, на молитовній зустрічі волонтерів Центру опіки сиріт ЛА, всі учасники роздумували над темою “Прощення”.
Символічно НЕпрощення, а потім вже як наслідок – прощення, було зображено у вигляді квітки, пелюстками якої були наші причини, чому ми не хочемо пробачати, чому ображаємося та гніваємося. Маємо сім таких причин, з яких ми не хочемо пробачати, та сім причин прощення:
– рішенням для самозвинувачення є наш душевний спокій, адже ми повинні, не озираючись, піти від минулих невдач;
– на гнів відповідаємо миром, щиро просячи пробачення в ближніх;
– вина – їй протиставляємо порозуміння: “…не віддавайте злом на зло…”;
– страху – довіру, бо немає страху в любові;
– гордості – сповідь, адже Бог не втомлюється прощати – це ми втомлюємося просити прощення;
– “в’язниця минулого” – минуле повинне там і залишитись, а не дозволяти думкам нашого серця ув’язнювати нас. Саме тому “коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам”;
– помсті – добрі вчинки: “Господи! Коли мій брат згрішить супроти мене, скільки разів маю йому простити? Чи маю до семи разів прощати? Ісус промовив до нього: ” не кажу тобі до сімох разів, але – до сімдесяти раз по сім”.
Опісля такої призадуми кожен мав можливість написати про те, в кого він хоче попросити пробачення та за що саме. Завершилась зустріч 10-ма заповідями спокою святого Івана Павла ІІ: “нічого не боятимемося, адже все є Божим даром та сповнене духом любові та духом прощення”.
Також пригадуємо про домашнє завдання, від отця Романа: “написати 10 прикладів, які ми можемо зробити “Так Просто” і 10 прикладів, які “Просто Так”. Результати можна писати в коментарях під цією статтею або вислати на e-mail медіа-центру ЦОС – [email protected] .
Джерело: Центр опіки сиріт ЛА УГКЦ {gallery=COS/2015/3-17/}
