Апостоли сумнівались й були часами в стані відчаю, допоки вони не дізнались, що Христос воскрес. І ми, християни, тепер, вже на відміну від тих апостолів, повинні пам’ятати, що Христос подолав смерть, приніс цю велику жертву заради людства. Єдине, що мусимо не забувати ніколи – ми маємо бути впевненими у силі добра і ніколи не зневірятись. Віра – це насамперед великий дар. Я хочу порадити тим людям, які, буває, сходять на манівці у своєму житті через різні складні обставини, не поспішати з висновками. Ми повинні набратись терпіння і почекати, коли Бог подарує нам дар віри. Не варто випереджати події, піддаючись відчаю. Там, де є віра, де є Господь, немає місця для зневіри, є тільки безмежний простір надії. В цьому маємо черпати мотивацію для праці, для того, щоб вдосконалювати світ, щоб руйнувати усі плани зла. Християнинові вже не може ніколи бути дуже погано, бо зло не має шансів перемогти
Із інтерв’ю о. Тараса Михальчука. Записувала Лідія Батіг
